Діагноз Системи. Імітація держави

Цей проєкт є інтелектуальним, мистецьким та філософським дослідженням у межах серії #ExtraCreditProblem. 

Описи, метафори та образи, використані в роботах, є алегоричним осмисленням системних криз, політичних режимів та дегуманізаційних процесів. 

Цей матеріал не є юридичним звинуваченням або журналістським розслідуванням у класичному розумінні; це препарування реальності через призму етики та системного аналізу. 

Імена осіб згадані виключно як такі, що фігурують у відкритих міжнародних джерелах та звітах правозахисних організацій.

Ця робота захищена і суворо заборонена для використання третіми особами з метою пропаганди, виправдання тероризму або легітимізації злочинних режимів. 

Будь-яке цитування чи використання матеріалів проєкту для підтримки агресії або приховування злочинів проти людяності є нелегітимним. 

Проєкт відкритий для вільного використання організаціями та особистостями, які стоять на захисті свободи, прав людини та боротьби з деспотією.

III. Діагноз Системи

Імітація держави

Ви бачите величну будівлю з високими колонами. Вона виглядає нерушимою, але це лише ілюзія. Якщо підійти ближче, стає видно дерев’яні бруси та мотузки, що тримають цей фасад. Вікна палацу — це просто намальоване скло, за яким зяє порожнеча покинутого театру. На сцені розкидані маски «суддів», «міністрів» та «законодавців», але актори вже давно забули свої ролі, перейшовши до відкритого насильства.

Система інвестує не в інституції, а в оболонку. Державність тут не функціонує — вона зображується. Закони, суди, міністерства існують як реквізит, покликаний приховати відсутність процесів, відповідальності й меж. Механізм не керує — він грає роль управління.

Ця система не будує майбутнє, вона лише імітує його присутність для зовнішніх спостерігачів. Кожна офіційна заява — це репліка з поганої п’єси, кожен «судовий процес» — це фарс, де фінал відомий ще до підняття завіси. Це не життя країни, це затяжні гастролі криміналу, який захопив державні кабінети та перетворив герб на клеймо.

Коли страх слабшає, стає видимою картонність конструкції. Фасад тримається не на довірі чи правилах, а на підпорках і звичці не підходити ближче. За сценою немає апарату — лише порожнеча, в якій насильство більше не прикрите символами.

Людина, що наблизилася, фіксує момент переходу: з величі в декорацію. Усвідомлення не потребує емоцій — достатньо побачити бруси, мотузки й маски, кинуті на підлозі.

У цій точці людина відчуває дивне полегшення. Це стан датчика, який бачить не стіни, а лише пил і картон. Страх зникає, коли ти розумієш: перед тобою не велична фортеця, а лише стара декорація, яка розсиплеться від першого справжнього пориву вітру.

Це не влада, це гастролі криміналу.

Alt-text:

Фасад ісламської будівлі з тріщинами, підпертий дерев’яними дошками, перев’язаний мотузками й заклеєний паперовими стрічками. За намальованими вікнами — порожня театральна сцена. Дерев’яна сцена обвалюється. На підлозі — прапор Ірану, розкидані поламані маски, мечі, встромлені в підлогу, криваві плями.

#ІмітаціяДержави #ДіагнозСистеми #ЗадачаПідвищеноїСкладності #ЗадачаЗЗірочкою #УнікальнеРішення #ЕтичнийРезонанс #ПолітичнийДизайн #РозвязаніФантомніВузли #Мир #Свобода #Диктатура #Диктатор #Іран #PivtorakStudio #MemoryOn #ТеатрВлади #Декорація #Порожнеча #КримінальнаВлада #Фасад #ІнституційнаПорожнеча #ПісляТрагедії #СистемнийОбман #КартоннаДержава

Задача Підвищеної Складності. Діагноз Системи. 🔔 Етичний Резонанс. Pivtorak.Studio. 21.01.2026

https://www.instagram.com/pivtorak.studio

🛡️ Цей проєкт є мистецько-філософським дослідженням. Усі образи мають алегоричний характер. Матеріал базується на даних із верифікованих міжнародних джерел.

Імітація держави

Серія: #ДіагнозСистеми

Проєкт: Задача Підвищеної Складності (Задача з Зірочкою)

[ДАНО]:

Іранський режим використовує атрибути держави — суди, парламент, міністерства — лише як театральний реквізит. Насправді всі рішення приймаються вузьким колом кримінально-релігійної верхівки. 

Факти: У січні 2026 року остаточно розвіялася ілюзія «парламентської республіки». Депутати Меджлісу не мають впливу на дії КВІР, а судові вироки виносяться за заздалегідь написаними списками. «Держава» в Ірані — це лише картонний фасад, який тримається на підпорках із багнетів силовиків. За цим фасадом немає служіння громадянам, там — пустка, заповнена лише волею до самозбереження банди.

[ПАРАМЕТРИ АСИМЕТРІЇ]:

Прапор vs. Реальність: Офіційна символіка прикриває відсутність правового поля.

Закон vs. Сценарій: Те, що називається «законотворчістю», є лише черговою дією в п'єсі для залякування населення.

Інституція vs. Декорація: Міністерства існують для звітності перед світом, а не для виконання державних функцій.

[АНАЛІЗ]:

«Імітація держави» — це діагноз, що викриває декоративність влади. Ми бачимо, що влада в Тегерані не має коріння в традиційному розумінні державності (відповідальність, закон, суспільний договір). Це гастролююче угруповання, яке захопило театральну сцену і змушує глядачів вірити, що спектакль «Правосуддя» — це і є життя. Викриття порожнечі за лаштунками робить декорації смішними, а отже — нестрашними.

Фраза-ключ: «Це не влада, це гастролі криміналу.»

[ВИСНОВОК]:

Ми фіксуємо: 

перед нами не суверенна держава, а кримінальна декорація. 

Визнання цього факту звільняє від необхідності грати за їхніми правилами. 

Коли підпорки згниють, фасад впаде, оголивши порожню сцену, на якій кати залишаться без захисту інституційних стін.

Задача Підвищеної Складності. Діагноз Системи. 📐 Маніфест Системного Розв'язання. Pivtorak.Studio. 21.01.2026

https://www.instagram.com/pivtorak.studio

🛡️ Цей проєкт є мистецько-філософським дослідженням. Усі образи мають алегоричний характер. Матеріал базується на даних із верифікованих міжнародних джерел.