Трагедія. Фальшивий діалог
- Дата заснування
17 січня 2026
Цей проєкт є інтелектуальним, мистецьким та філософським дослідженням у межах серії #ExtraCreditProblem.
Описи, метафори та образи, використані в роботах, є алегоричним осмисленням системних криз, політичних режимів та дегуманізаційних процесів.
Цей матеріал не є юридичним звинуваченням або журналістським розслідуванням у класичному розумінні; це препарування реальності через призму етики та системного аналізу.
Імена осіб згадані виключно як такі, що фігурують у відкритих міжнародних джерелах та звітах правозахисних організацій.
Ця робота захищена і суворо заборонена для використання третіми особами з метою пропаганди, виправдання тероризму або легітимізації злочинних режимів.
Будь-яке цитування чи використання матеріалів проєкту для підтримки агресії або приховування злочинів проти людяності є нелегітимним.
Проєкт відкритий для вільного використання організаціями та особистостями, які стоять на захисті свободи, прав людини та боротьби з деспотією.
I. Трагедія
Фальшивий діалог
Довга лінія зв’язку тягнеться в порожнечі. З одного боку — людина говорить у мікрофон, її голос рівний і напружений. З іншого — дріт глухо встромлений у бетонну стіну, пофарбовану в кольори державного прапора.
Зв’язок формально існує, але не має адресата. Система імітує діалог, створюючи інфраструктуру мовлення без прийому. Слова рухаються, проте не доходять; запити фіксуються, але не обробляються. Переговори тут — не інструмент взаємодії, а механізм зняття напруги, який дозволяє владі виграти час і легітимізувати бездіяльність. Глухота вбудована конструктивно: бетон не слухає, він лише поглинає звук.
У цій реальності людина відчуває виснаження без відповіді. Вона говорить не для того, щоб бути почутою, а щоб переконатися у відсутності слуху. Настає тиша, в якій стає зрозуміло: діалог був симуляцією з самого початку.
Звук, що вмирає в бетоні.
Alt-text:
Людина говорить у мікрофон, з якого виходить довгий кабель. Кабель упирається в бетонну стіну, пофарбовану в кольори державного прапора. Звукові хвилі відсутні.
#Трагедія #ЗадачаПідвищеноїСкладності #ЗадачаЗЗірочкою #УнікальнеРішення #ЕтичнийРезонанс #ПолітичнийДизайн #РозвязаніФантомніВузли #Мир #Свобода #Диктатура #Диктатор #Іран #ІмітаціяДіалогу #ФальшивіПереговори #СистемнаГлухота #Стіна #Абсорбція #ВладаБезВідповіді #PivtorakStudio #MemoryOn
Задача Підвищеної Складності. Трагедія. 🔔 Етичний Резонанс. Pivtorak.Studio. 17.01.2026
Фальшивий діалог
Серія: #Трагедія
Проєкт: Задача Підвищеної Складності (Задача з Зірочкою)
[ДАНО]:
Світова спільнота роками намагається «домовитися» з іранським режимом через дипломатичні канали, ядерні угоди та заклики до стриманості.
Факти: Поки представники режиму посміхаються на засіданнях ООН, всередині країни триває конвеєр смерті. Мохаммад Мехді Карамі та Сейєд Мохаммад Хосейні були страчені після катувань та суду, що тривав лічені хвилини, без доступу до адвокатів. Режим використовує «діалог» як шумову завісу, щоб приховати звуки пострілів у протестувальників.
[ПАРАМЕТРИ АСИМЕТРІЇ]:
Комунікаційна прірва: Світ говорить мовою міжнародного права; режим говорить мовою шантажу та імітації.
Ціна часу: Для дипломатів час — це раунди перемовин. Для іранців час — це нові смертні вироки, що виконуються на світанку.
Відсутність суб'єкта: Неможливо вести діалог з тим, хто не визнає за вами права на існування.
[АНАЛІЗ]:
«Фальшивий діалог» — це гротескна лінія зв'язку, де один кінець дроту встромлений у бетонну стіну. Бетон не чує. Він не вібрує. Він лише поглинає звук. Стіна, розфарбована в кольори державного прапора, імітує легітимність, але її єдина функція — ізолювати джерело правди від вух світу. Це глухота, зведена в ранг державної політики.
Фраза-ключ: "Звук, що вмирає в бетоні."
[ВИСНОВОК]:
Ми маємо визнати:
переговорів не існує.
Є лише монолог убивці та ілюзія слухача.
Наступний крок — усвідомлення, що люди для такої системи є лише паливом.
Задача Підвищеної Складності. Трагедія. 📐 Маніфест Системного Розв'язання. Pivtorak.Studio. 17.01.2026
