Русский
Андрій Михайлович Гродзинський

Андрій Михайлович Гродзинський

Основная информация
Андрій Михайлович Гродзинський
  • Дата рождения

    03 декабря 1926

  • Дата смерти

    17 декабря 1988 (62 года)

Биография

Інформація з джерел Національного ботанічного саду ім. Гришка

А.М. Гродзинський – ботанік, фізіолог рослин, фундатор сучасної алелопатії (хімічної взаємодії рослин), доктор біол. наук, професор, академік АН України, академік-секретар Відділення загальної біології АН УРСР, лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки (1992) та премії ім. М.Г. Холодного (1976 (3.12.1926 р., Біла Церква – 17.12. 1988 р., Київ)

Колеги згадують Андрія Михайловича як видатного вченого, чудового організатора, турботливого наставника, порядну веселу людину. Спілкування з ним завжди збагачувало.

Народився майбутній вчений у Білій Церкві в сім’ї викладачів. У 1954 р. закінчив Білоцерківський сільськогосподарський ін-т. У 1952–1954 рр. працював меліоратором Козелецької лучномеліоративної станції. У 1955 р. вступив до аспірантури Інституту фізіології рослин і агрохімії АН УРСР. По закінченні аспірантури у 1957–1965 рр. працював в Інституті ботаніки АН УРСР на посадах наукового співробітника, заступника директора. У 1958 р. захистив дисертацію та став кандидатом біологічних наук. Саме в Інституті ботаніки він зацікавився хімічною взаємодією рослин (алелопатією). Величезний експериментальний матеріал, накопичений при підготовці докторської дисертації був оформлений у 1965 р. у монографію «Алелопатия в жизни растений и их сообществ: Основы химического взаимодействия растений». У цьому ж 1965 р. А.М. Гродзинський захистив дисертацію та став доктором біологічних наук. У 1967 р. Андрій Михайлович отримав наукове звання професора. У 1973 р. А.М. Гродзинського обрали членом-кореспондентом АН УРСР, а у 1979 р. – дійсним членом АН УРСР. З 1974 р. А.М. Гродзинський – член Президії АН УРСР та академік-секретар Відділення загальної біології АН УРСР.

З 1965 р. до кінця життя А.М. Гродзинський – директор Центрального республіканського ботанічного саду АН УРСР (нині – Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України). З ім’ям А.М. Гродзинського пов’язаний новий етап розвитку ботанічного саду, що виявився в суттєвому поглибленні та розширенні фундаментальних наукових досліджень, зокрема заснуванні відділу і наукової школи алелопатії, відділів медичної ботаніки, тропічних і субтропічних рослин, лабораторії цитології. Автор наукових праць з різноманітних питань фізіології рослин, алелопатії (вперше сформулював уявлення про алелопатію як про кругообіг фізіологічно-активних речовин в біогеоценозі і розробив методи оцінки та вимірювання алелопатії), фітоценології, космічної біології, фітодизайну, будівництва та розвитку ботанічних садів.

З 1977 по 1984 рр. А.М. Гродзинський був членом експертної ради ВАК СРСР з біологічних наук. За ініціативою А.М. Гродзинського в ЦРБС була створена Спецрада з спеціальностей «ботаніка» (1976) та «фізіологія рослин» (1982)., під його керівництвом було захищено 31 кандидатська та 3 докторські дисертації, що були присвячені, головним чином, проблемам хімічної взаємодії рослин та ґрунтовтомі. З 1967 р. і до кінця життя Андрій Михайлович очолював Раду ботанічних садів України і Молдови.

А.М. Гродзинський є автором близько 500 наукових та науково-популярних праць з різноманітних питань фізіології рослин, фітоценології, космічної біології, фітодизайну, будівництва та розвитку ботанічних садів. Навіть через декілька десятиліть після смерті видатного вченого його наукові праці не втрачають популярності для світової наукової спільноти, оскільки багато ідей Андрія Михайловича випереджали його час на десятки років.

Про світове визнання заслуг А.М. Гродзинського свідчить заснування Міжнародним алелопатичним товариством премії його імені за кращу публікацію або книгу з питань алелопатії.

Чудовий популяризатор науки, А.М. Гродзинський протягом багатьох років був автором та ведучим програм українського телебачення «У світі рослин», багато друкувався в науково-популярних виданнях. У 1984 р. був нагороджений дипломом 1-го ступеня Держкомприроди УРСР та Держкомвидата УРСР за кращу книгу з природоохоронної тематики «Серед природи і в лабораторії». Наталья Чувикина

Фото
8578c9bc-ca87-46c7-96ee-cc0ac12b5915.jpeg
b79b3ccf-335e-4120-987b-74da51eae98c.jpeg
11c12c60-f0b4-4f8c-917b-323913bd0b99.jpeg
4e48f1c5-8bc7-499f-aeb7-684b6487e284.jpeg
a532a630-29ce-42a5-b553-47d0f4876547.jpeg
eb42564a-4e9b-494c-868f-d1df2653ff9d.jpeg