Роговцева Ада Николаевна

Ада Роговцева – одна из любимейших актрис советского кинематографа. Ее героини на экране – душевные, гордые и внутренне аристократичные женщины. Творческая биография артистки началась в Украине, и своей родине она никогда не изменяла, не прельстилась возможностью перебраться в Москву. Сейчас Ада Николаевна входит в своеобразную десятку самых знаменитых украинских бабушек, по-прежнему снимается в кино, а также участвует в политической жизни страны.

Супруг - Константин Петрович Степанков (в браке с 2004 года)

Дети: Екатерина Константиновна Степанкова, Константин Константинович Степанков

Внуки: Дария Степанкова, Алексей Степанков-Ткаченко

Народная артистка СССР, лауреат Государственной премии Украинской ССР имени Т. Г. Шевченко, Государственной премии Украины имени А. П. Довженко. Герой Украины.

Днями Залужний надрукував фото з Адою Роговцевою. Можу похвалитися, що в мене теж таке є, але понад сорокарічної давності. Ми з однокурнсиками з 3-го курсу факультету журналістики КДУ імені Шевченка ходили в театр імені Лесі Українки на виставу за п’єсою Юрія Щербака “Сподіватися”. Насправді я вже забув, що то була за вистава і саму п’єсу не пам’ятаю. Але фото з газети “Київський університет” нагадує про це. Після вистави організували обоговорення. На фото Ада Роговцева і тодішня головреж театру Ірина Молостова сидять і уважно мене слухають, або вдають, що слухають, бо що такого розумного міг їм сказати 20-річний хлопчик?

Я був досить активним театралом у студентські роки. Коли Богдан Ступка переїхав зі Львова до Києва, то я набрався нахабства і організував зустріч з ним у нас на курсі. Він був блискучий промовець і розповідав дуже весело про театр і кіно так, що в нас пуза лопалися від сміху.

Я сам шкільні роки грав у дитячому театрі. Разом із знаменитим геніальною озвучкою “Альфа” Євгеном Малухою. У мене десь навіть фото є із вистави “Снігова королева”. Він там грав Ворона , а я Принца.

Десь останніми часами була пауза в стосунках з театром. Років десять не ходив. Зараз відновлюю інтерес. Навіть п’єсу написав на основі своєї книги прози “Репортер Волковський”, яка перекладена в США англійською і скоро має вийти друком. Ви також бачите проект майбутньої обкладинки американського видання. Артисти маріупольського театру минулої осені влаштували її читанні на полях театрального фестивалю. У тому самому театрі, куди росіяни вкинули бомбу. Мені подобався Маріуполь. Я там бував кілька разів. Виходить, що, сам того не знаючи, я прощався з ним. Вірю, що його відбудують. Але це вже буде геть інше місто.

Є домовленість з театральною знаменитістю про постановку. Ім’я називати не буду, щоб не зурочити. Він має завершити попередню постановку і тоді візьметься за мою.

Ось так зімпровізував цю писанину. Почав з Ади Роговцевої , а завершив, а завершив рекламою себе красивого. Кого раптом цікавить гостросюжетна проза про війну — стукайте в месенджер, я розповім як купити мою книгу українською.

Ада Роговцева – легенда української культури, людина-епоха, велика українка, яка завтра, 16 липня, відзначить своє 86-річчя. Благодійний фонд Вадима Столара