Тимофеева Светлана

Нарешті і мене прорвало, і я хочу про то кричати! З березня місяця я волонтер у лікарнях. Працюю психологом з військовими. Я бачу дуже багато болю, суму, не розуміння, втрату. Працюю з тими, хто втратив кінцівки. Хто втратив близьких, рідних. Залишився без даху над головою. Це стільки болю, що важко переосмислити. Але тримаюсь. Тримаюсь завдяки своїй команді, таких же схиблених на допомозі нашим хлопцям. Ми робимо свій вклад в перемогу. 💛💙Вже пару місяців як додались нові категорії людей які потребують психологічної допомоги. Діти, вимушені переселенці. 😢Ми з командою робимо все, щоб допомогти нашим людям. Я бачу як хлопці за нас віддають своє життя!😭 Будь ласка, люди, цінуйте то. Їх жертва не має бути напрасною. 💛💙Не марнуйте свій час на сварки, помиріться з коханими, рідними. Поговоріть з друзями. Пробачте їм образи. Поєднуйтесь у родинні кола. Творіть суспільство. То в ваших руках. Ви вже всі побачили на прикладі русні, що буває з людиною, коли вона не має цінностей, критичного мислення, бажання розвиватися. ‼️А нашим захисникам, велика вдячність, та низький уклін🙏💛

http://svetim.com.ua