Яковченко Николай Фёдорович

Дмитрий Бартюк: "Позволю себе процитировать сегодняшнего именинника: «От мы, несмотря на её ангельский характер жили хорошо, и даст Бог, умрем - только она раньше, а я попозже. Чего и вам желаем»

Он таки умер. Но мы помним.

Николай Фёдорович Яковченко. Родился 03.05.1900 в городе Прилуки. Почил 11.09.1974 в городе Киеве."

Виктор Задорнов: У книзі мемуарних авторських нарисів "Світлі душі театру" народний артист України Олег Васильович Комаров назвав у розділі "Театр імені І. Франка очима мого дитинства" один з нарисів "Сміхотворець Яковченко". Вони були сусідами у будинку на Ольгінській,2, а згодом, на Брест-Литовському проспекті, у 9-поверхівці, що навпроти колишнього "Воєнторгу". Що пов'язувало Олега Васильовича та М. Яковченка? По- перше, сусідство. Річ у тім, що матір О.В. Комарова- заслужена актриса України Ганна Іллівна Ніколенко мешкала разом маленьким сином Олегом.

"... Одразу після війни померла дружина Микои Федоровича - Тетяна Марківна. Звісно, для родини це була справжня трагедія. Микола Федорович залишився вдівцем з маленькими дівчатами на руках. Були в Києві родичі, які чимось, напевно, допомагали. Допомагали і сусіди... Моя мати Ганна Іллівна Ніколенко була в добрих, дружніх стосунках з Тетяною Марківною, і по її смерті намаґалася теж, чим могла допомогти бідним дівчаткам..

Микола Федорович важко переживав трагедію самотності. Життя його не було зігріте ні жіночим теплом, ні піклуванням про нього і дітей. І він почав ховатися від цієї напасті в оковитій". Ось відповідь на те, чому Яковченка бачили під шофе.

Проте є в нарисі О. В. Комарова і такий факт. "Та ось доньки підросли. Юночка вийшла заміж. Микола Федорович вже НЕ ПИВ, одержав, нарешті ізольовану квартиру на колишньому Брест- Лит. проспекті. В ній він жив із сім'єю своєі Юночки: з нею, ії чоловіком, режисером популярної радіопередачі "Від суботи до суботи".

... Яковченка любили не тільки глядачі... Пам' ятаю, тільки-но він виходив з Фанфаном погуляти площею Франка, його відразу оточував натовп дітей. Можна було почути:

-Миколо Федоровичу, а що їсть Фанфан?

-Фанфан - умная собака, він усьо жрьоть, даже гвозді (регіт дітей)".