Заньковецкая Мария Константиновна

Мария Константиновна Заньковецкая (Адасовская) – выдающаяся украинская актриса и театральный деятель, народная артистка УССР.

С огромным успехом играла несколько сезонов в Одессе на сценах Оперного театра, театра Саксаганского “Гармония” и Русского театра.

В своем сценическом творчестве она прославила простую украинскую селянку, вольнолюбивую женщину, показала страдание бесправных батрачек и обездоленных матерей, покинутых жен и обиженных девушек. Заньковецкая глубоко раскрыла их духовное богатство, жизненную силу и теплый юмор, сердечность и оптимизм, неудержимое стремление к свету, свободе, счастью.

 Вона здійснила власну мрію стати зіркою великої сцени всупереч тому, що її батько та чоловік були категорично проти. А ще, невдовзі після початку її занять співами під керівництвом відомого професора Гржималі, який пророкував їй велике оперне майбутнє — вона перехворіла на дифтерит і втратила повноту свого надзвичайного голосу меццо-сопрано, що перекреслило її оперну кар'єру. Але ніщо не завадило українській дівчині реалізувати всі свої таланти на театральній сцені.

▫️ 4-го серпня відзначає день народження одна з найвідоміших жінок давньої та сучасної України, яскрава зірка українського театру — Марія Заньковецька (1854 — 1934).

▫️ Її життя було тісно пов'язане з нашим містом. Виступи української трупи Марка Кропивницького з Марією у складі в київському театрі «Бергоньє» — мали виняткове значення для гучної слави Заньковецької. Уся тогочасна київська інтелігенція захоплювалась талантом непересічної акторки.

▫️ Близький друг Марії та відомий київський учений-лікар Олександр Богомолець — водив студентів на вистави Заньковецької як на психологічний практикум.

▫️ Останні роки власного 80-річного життя, видатна акторка мешкала з родиною своєї племінниці в Києві. На київському байковому кладовищі Марію й поховали (ділянка №2).

▫️ Зараз ім'я Заньковецької носить одна зі столичних вулиць у Печерському районі. А на вулиці Великій Васильківській вже понад 60 років існує будинок-музей Марії Заньковецької. 

Автор Mak Poznyak