
02 січня 2026
Цей проєкт є філософським та мистецьким дослідженням феномену «фантомних вузлів» — невидимих, але впливових об'єктів і суб'єктів у сучасній світовій системі. Описи, що містяться в цьому дослідженні, є метафоричними та алегоричними, спрямованими на виявлення системних проблем, режимів і цивілізаційних впливів. Вони не є журналістським розслідуванням або юридичними звинуваченнями, а слугують художнім осмисленням реальності.
Імена згадані як ті, що фігурують у відкритих міжнародних джерелах.
Ця робота захищена і не може бути використана третіми особами для підтримки, пропаганди чи легітимізації злочинних режимів, держав-терористів та організацій, що діють у тіні. Використання даних або результатів аналізу цього проєкту, частково чи повністю, суворо заборонено, якщо мета полягає у підтримці або приховуванні їхньої злочинної діяльності.
Проєкт може вільно використовуватися особами та організаціями, які борються зі злом, корупцією та агресією.
Режим: Гібридна Резервація та Нарко-Спадщина
🕳️ Розв’язаний Фантомний Вузол 105: Сирія після Асада. Привид у Тартусі
Після падіння режиму фантом не зникає — він намагається вижити у тріщинах хаосу.
Хто такий?
Башар Асад — колишній диктатор Сирії, режим якого впав у грудні 2024 року. Після втрати влади він перетворився на «фантом у вигнанні», фізично відсутній у Дамаску, але символічно присутній у російській політичній орбіті. Його постать більше не керує державою, але залишається тінню, через яку РФ намагається утримати залишковий вплив у регіоні.
Тип вузла:
Політико-військово-кримінальна пост-режимна структура
Статус:
Залишкова присутність у сірій зоні після колапсу режиму
Форма утримання:
Військові бази, ПВК, кримінальні мережі, юридична інерція
Образ фантома:
Тінь колишнього правителя, що спостерігає здалеку за втраченими володіннями
Замість фантома:
Анклави, контрабанда, фрагментований хаос
Суть вузла:
Що його тримало?
Централізована диктатура, російська військова підтримка, державний наркотрафік, міжнародна безкарність.
Як він став фантомом?
Через падіння режиму та втрату контролю над територією; Асад зник як діючий субʼєкт, залишившись лише символом минулої залежності.
Чому фантом досі існує?
Через юридичні залишки старих угод, присутність російських баз та інерцію кримінальних мереж.
Стан фантома:
Розпорошений, тіньовий, паразитичний
Після режиму:
Викрито механізми державного наркобізнесу
Демонтовано персоналістський центр влади
Криміналізовано залишкові схеми режиму
Заблоковано частину легітимаційних каналів РФ
Проведено міжнародний перегляд угод
Відкрито шлях до відновлення суверенітету та контролю
Колективна реакція:
Падіння диктатора не завершує відповідальність.
Фантоми імперій живуть у залишках хаосу.
Памʼять — це форма захисту від повторення.
Ключовий принцип:
Імперія після поразки не відступає — вона маскується.
Alt-text:
Графітовий малюнок Сирії після падіння Асада: російські військові бази як ізольовані фантомні куполи під охороною найманців; зруйнована статуя Асада та його тінь у Кремлі символізують втрачений, але небезпечний залишковий вплив.
#РозвязаніФантомніВузли #ВикриттяФантома #ПолітичнийДизайн #СиріяПісляАсада #ФантомУВигнанні #ПостРежим #СіраЗона #КримінальнаСпадщина #ГібриднаВійна #РосійськийСлід #Тартус #Хмеймім #ПВК #Наркотрафік #ГеополітичнийФантом #СистемнийАналіз #MemoryOn #PivtorakStudio #Фантом #ФантомнийВузол #РозвязанийФантом #ДеІмперія #ПостКолапс #ТіньВлади #КрахРежиму #ПолітичнаПамять #Відповідальність #Очищення #СистемнаПравда
Викриття Фантома. Pivtorak.Studio. 02.01.2026
🛡️ Цей проєкт є мистецько-філософським дослідженням.
Усі описані образи мають алегоричний характер; матеріал не стверджує факти про конкретних приватних осіб без додаткових верифікованих доказів.
Імена згадані як ті, що фігурують у відкритих міжнародних джерелах.
🫧 Досьє на Фантомний Вузол 105: Пост-асадівська Сирія та Російський Слід. Режим «Гібридної Резервації та Нарко-Спадщини».
Ключові Аспекти Фантому:
«Привид у Тартусі». Після падіння режиму Асада у грудні 2024-го, присутність РФ у Сирії перейшла у статус «осадженої фортеці». Фантомність вузла полягає в тому, що Росія намагається зберегти свої військові бази через складні домовленості з новою владою та через підтримку автономних анклавів. Нарко-бізнес (Каптагон), який раніше був державним, тепер став децентралізованою мережею «сирих» бойовиків та російських ПВК, що продовжують живити тіньову економіку війни.
Режими:
🏚️ Режим «Юридичної Інерції»: Спроби Кремля легітимізувати свою присутність у Тартусі та Хмеймімі, посилаючись на угоди з уже неіснуючим урядом Асада.
🌑 Режим «Децентралізованого Нарко-Трафіку»: Перехід виробництва Каптагону від державних лабораторій до розрізнених груп під патронатом російських ПВК.
🛡️ Режим «Екстерриторіальних Анклавів»: Створення закритих зон контролю навколо баз, які не підпорядковуються новому уряду в Дамаску.
Інструменти:
🪖 ПВК як Дипломати: Використання найманців замість офіційних дипломатів для переговорів з новими сирійськими силами про збереження логістичних шляхів.
💊 «Осиротілі» Лабораторії: Використання залишків інфраструктури Асада для контрабанди наркотиків як засобу самофінансування залишків російського контингенту.
⚓ Портова Ізоляція: Спроби втримати контроль над Тартусом як критичним вузлом для зв’язку з Тіньовим флотом у Середземному морі.
Цивілізаційні Впливи (які він втілює/використовує в 2025 році):
📉 Консервація Регіонального Хаосу: Росія використовує свої анклави не для стабілізації, а як джерело постійної напруги та інструмент торгу з новою владою та сусідніми країнами.
☣️ "Токсична Спадщина" (Toxic Legacy): Децентралізація наркотрафіку робить боротьбу з ним ще складнішою, перетворюючи регіон на довготривалу зону кримінальної турбулентності, якою важче керувати, ніж централізованою нарко-державою.
🏴☠️ Модель "Виживання Паразита": Демонстрація світові небезпечного прецеденту: як агресор може утримувати військову присутність на чужій території, перейшовши на повне кримінальне самозабезпечення (через ПВК і наркотики) після втрати політичного союзника.
Розтин Фантомного Вузла. Pivtorak.Studio. 02.01.2026
🛡️ Цей проєкт — філософсько-мистецьке дослідження. Опис алегоричний; матеріал не стверджує факти про конкретних осіб без верифікованих доказів.
Імена згадані як ті, що фігурують у відкритих міжнародних джерелах.
