
18 грудня 2025
Цей проєкт є філософським та мистецьким дослідженням феномену «фантомних вузлів» — невидимих, але впливових об'єктів і суб'єктів у сучасній світовій системі. Описи, що містяться в цьому дослідженні, є метафоричними та алегоричними, спрямованими на виявлення системних проблем, режимів і цивілізаційних впливів. Вони не є журналістським розслідуванням або юридичними звинуваченнями, а слугують художнім осмисленням реальності.
Імена згадані як ті, що фігурують у відкритих міжнародних джерелах.
Ця робота захищена і не може бути використана третіми особами для підтримки, пропаганди чи легітимізації злочинних режимів, держав-терористів та організацій, що діють у тіні. Використання даних або результатів аналізу цього проєкту, частково чи повністю, суворо заборонено, якщо мета полягає у підтримці або приховуванні їхньої злочинної діяльності.
Проєкт може вільно використовуватися особами та організаціями, які борються зі злом, корупцією та агресією.
Режим: Режим Промислового Канібалізму та Вічної Мобілізації
🕳️ Розв’язаний Фантомний Вузол 89: ВПК. Ростех та Корпорації. Арсенал Автократії
Інтегрована машина війни, що пожирає економіку заради відтворення смерті.
Хто такий?
Ростех — це не просто державна корпорація, а квазіміністерство війни, що поглинуло тисячі підприємств і галузей. Він перетворив економіку на замкнений воєнний цикл, ізольований від ринку та підпорядкований виключно фронту. Тут корупційна рента вбудована в кожен контракт, кожен снаряд і кожне людське життя.
Тип вузла:
Військово-економічний, індустріальний, квазідержавний
Статус:
Недоторканний, закритий, над цивільним контролем
Форма утримання:
Держзамовлення, мобілізаційна економіка, санкційний обхід
Образ фантома:
Завод-молох, що перемелює цивільні ресурси на зброю
Замість фантома:
Спустошена економіка, деградація технологій, зламані життя
Суть вузла:
Що його тримало?
Закрите державне оборонне замовлення, монополія на ресурси, повна фінансова непрозорість і мережі паралельного імпорту.
Як він став фантомом?
Ростех перестав бути економічним субʼєктом і став логікою війни — без обличчя, без меж, без зворотного звʼязку.
Чому фантом досі існує?
Бо війна стала єдиним способом самовиправдання режиму, а ВПК — його фізичним тілом.
Стан фантома:
Активний, розширюваний, санкційно адаптований
Після режиму:
– Аудит військово-промислового комплексу
– Демонтаж мафіозних корпорацій
– Відкриття контрактів і ланцюгів постачання
– Конверсія економіки з війни на життя
Колективна реакція:
Ми бачимо, як економіку перетворили на зброю.
Ми називаємо цю машину.
Ми не приймаємо світ, де завод цінніший за людину.
Ключовий принцип:
Коли економіка існує лише для війни, держава стає м’ясорубкою.
Alt-text:
Графітовий малюнок гігантського заводу-м’ясорубки, що поглинає цивільні предмети та випльовує зброю. Дим формує силуети ракет, логотип «Ростех» виглядає як череп із шестернею. Робітники зображені як безликі тіні, прикуті до машин.
#ФантомнийВузол #ВПК #Ростех #АрсеналАвтократії #ВійськоваЕкономіка #ЕкономікаВійни #ПромисловийКанібалізм #СанкційнийОбхід #ПаралельнийІмпорт #Держзамовлення #Мілітаризація #ДеградаціяТехнологій #ДержаваКазарма #РепресивнаЕкономіка #КонтрольРесурсів #РозвязаніФантомніВузли #РозвязанийФантомнийВузол #Фантом #PivtorakStudio #MemoryOn
Викриття Фантома. Pivtorak.Studio. 18.12.2025
🛡️ Цей проєкт є мистецько-філософським дослідженням.
Усі описані образи мають алегоричний характер; матеріал не стверджує факти про конкретних приватних осіб без верифікованих доказів.
Імена згадані як ті, що фігурують у відкритих міжнародних джерелах.
🫧 Досьє на Фантомний Вузол 89: ВПК: Ростех та Корпорації. Режим "Промислового Канібалізму та Вічної Мобілізації".
Ключові Аспекти Фантому:
"Інтегрований Арсенал Автократії". Ростех — це не просто державна корпорація, а квазіміністерство, що поглинуло тисячі підприємств. Сутність вузла полягає у створенні "економіки закритого циклу", яка ізольована від ринкових механізмів і працює виключно на відтворення воєнного потенціалу. Це гібрид радянського Держплану та сучасної мафіозної корпорації, де корупційна рента закладена у вартість кожного снаряда.
Режими (які він безпосередньо формує/підтримує):
⚙️ Режим "Промислового Канібалізму": Поглинання цивільних галузей економіки та їхня примусова конверсія під потреби фронту. Ресурс майбутнього спалюється заради виживання режиму сьогодні.
🌑 Режим "Тотальної Непрозорості": Закриття всієї фінансової та статистичної звітності під приводом "державної таємниці", що дозволяє приховувати реальні втрати, неефективність та масштаби розкрадань.
🛠️ Режим "Трудової Кріпаччини": Мобілізаційне управління людським капіталом: заборона звільнень, понаднормова праця та мілітаризація свідомості інженерно-технічного персоналу.
📦 Режим "Санкційного Реактора": Створення внутрішньої системи обробки та адаптації контрабандних компонентів для потреб ВПК.
Інструменти (які він активно використовує/курирує):
🛰️ Мережі "Паралельного Імпорту": Складні ланцюжки фірм-прокладок (переважно в Азії та на Близькому Сході) для закупівлі мікроелектроніки та верстатів.
🕳️ Закрите Дережзамовлення (ДОЗ): Безконтрольний розподіл трильйонів бюджетних коштів через систему "своїх" банків та підрядників.
🏴☠️ Технологічне Піратство: Системний реверс-інжиніринг західних зразків озброєння та незаконне використання іноземних патентів.
📉 Монополізація Ресурсів: Контроль над стратегічною сировиною (титан, рідкоземельні метали), що використовується як інструмент шантажу світових ринків.
Цивілізаційні Впливи (які він втілює/використовує):
☣️ Експорт Глобальної Нестабільності: Наповнення "сірих зон" планети зброєю, що підживлює локальні конфлікти та тероризм.
📉 Технологічна Деградація: Заміна інноваційного розвитку імітацією та копіюванням, що веде до примітивізації світового промислового ландшафту.
🦾 Модель "Держави-Казарми": Нав’язування світу візії, де економіка існує лише для війни, а не для добробуту людини.
🛑 Руйнація Інтелектуальної Власності: Перетворення крадіжки технологій на легітимну державну стратегію, що підриває глобальну довіру.
Розтин Фантомного Вузла. Pivtorak.Studio. 18.12.2025
🛡️ Цей проєкт — філософсько-мистецьке дослідження. Опис алегоричний; матеріал не стверджує факти про конкретних осіб без верифікованих доказів.
Імена згадані як ті, що фігурують у відкритих міжнародних джерелах.
