664 БУДИНОК ЦЕЛЕСТИНА ВЕРЛЕ
Київ, Хрещатик, 48
Ще задивлений на Бесарабку,
Ще стрункий, ще виблискує склом,
Ніби погляду вікон двокрапка,
Ніби лицарський гордий шоло́м –
Строгий аттик з лучковим фронтоном
І півциркульне в ньому вікно,
Ренесансним простим камертоном
Звірив з часом – напроти – кіно…
«Ц» та «В» – застаріла реклама
Нерухомості пана Верле –
На решітках стара монограма.
І спокусливість крему-брюле.
У закованих вензелях – свято,
Привілеї у смерті й життя…
У хрещату дорогу посвята.
У минуле сумне вороття.
Бублик теплий і черга терпляча,
Слово «слава…» іржавого тла.
«Молоко…» прегаряче-«…гаряче».
Тиха «Оптика» важкістю скла…
Крізь подвір’я-колодязь – майстерня,
Східці-стежка, наскрізний прохід
Самотворний, примарний, химерний…
Вище, вгору й донизу… услід.
Самосіяна вишня. Каштани.
Загорожі… Двори… Манівці…
…Мов «Орбіти» старої екрани…
Мов морозиво тане в руці…
Втаємничена ширмою… правда…
Підворіття примарного тінь.
Чи розрадою пам’ять… Чи зрада…
Володінь… Поколінь… Шепотінь…
Шаблівська В. 19.12.2023