Амеліна (Шаламай) Вікторія Юріївна

Дорогі друзі та колеги,

На прохання рідних Вікторії Амеліної повідомляємо про час та місце прощання з нашою дорогою Вікою:

4 ЛИПНЯ (ВІВТОРОК)

12:00 – чин прощання в Михайлівському золотоверхому соборі (Київ)

5 ЛИПНЯ (СЕРЕДА)

15:00 – чин прощання у Гарнізонному храмі Святих Апостолів Петра і Павла (Львів)

16:00 – поховання на Личаківському цвинтарі (Львів, збір біля головних воріт) 

Для всіх, хто хотів би їхати з Києва на прощання та поховання до Львова, просимо сьогодні до кінця дня заповнити цю онлайн-форму: https://cutt.ly/QwugnTgN Автобус із Києва виїжджатиме в середу, 5 липня, о 6:00. Повернення зі Львова до Києва – 6 липня (четвер), виїзд о 9:00.

PEN Ukraine

Роман «Синдром листопаду, або Homo Compatiens»

«Дім для Дома»

Народження

Я народився в неділю, у місяці лютому, в українсько-російсько-польсько-єврейській родині головного бухгалтера бердичівської швейної фабрики, що якраз припинила свою роботу. Це, напевно, й визначило мою собачу долю.

Народження - не все. Я не вірю у гороскопи. Того дня, коли вирішувалося моє життя, за вікном сипали білі цятки. Такі, знаєте, дрібні уламки замерзлих річок, які пахнуть чужими краями? Хоча тоді сипали часточки звичайнісінького Дніпра - не Дунаю, не Дону, не Вісли, не Амазонки чи

Місісіпі, не Неви чи Москви-ріки, а саме Дніпра. На вигляд ніколи не відрізниш, але запах живого снігу не сплутаєш.

Екран телевізора сніжить так само у кімнаті старого, якого я дуже люблю, тільки цятки на екрані нічим не пахнуть. Як і все, що відбувається в телевізорі.

За документами імʼя моє мало початись на букву «D».

Полковник, якого я дуже люблю, називатиме мене потім «дурашка», та тоді мені дали інше імʼя: Dominicus. Так, у лютому 1991-го року я став одним із господніх псів, з правильним іменем, на правильну букву. Звісно, мене не хрестили - це нам не потрібно, адже все одно всі ми, так чи так...

https://www.yakaboo.ua/ua/sindrom-listopadu-abo-homo-compatiens.html

https://www.yakaboo.ua/ua/dim-dlja-doma.html

https://starylev.com.ua/htos-abo-vodyane-serce

https://starylev.com.ua/e-e-estoriyi-ekskavatora-eky

https://starylev.com.ua/dim-dlya-doma

Пам'яті Вікторії Амеліної

... так само, коли вони цілять в тебе

вони не знають, що мають справу зі мною

з моєю історією про тебе, що не минає...

(Вікторія Амеліна)

01.01.1986 - 01.07.2023

Не стало Вікторії Амеліної - письменниці та засновниці Нью-Йоркського літературного фестивалю на Донеччині. Вікторія - авторка книжок для дітей та дорослих, лауреатка числених премій, її тексти захоплюють читачів в Україні та закордоном. Після початку повномасштабного вторгнення вона активно документувала воєнні злочини.

Улітку 2022-го Вікторія приєдналась до правозахисної організації Truth Hounds і працювала на деокупованих територіях сходу і півночі України.

За інформацією PEN Ukraine письменниця паралельно працювала над своїм першим англомовним нонфікшеном War and Justice Diary: Looking at War, в якому описала життя українських жінок, котрі документують воєнні злочини. Також Вікторія Амеліна займалась активною адвокатською роботою: зверталась до урядів багатьох країн про надання зброї Україні, вимагала справедливості та створення спеціального міжнародного трибуналу для винуватців російських воєнних злочинів проти України, ставила питання про спільну антиколоніальну боротьбу українців з іншими народами світу.

Вікторія Амеліна загинула внаслідок поранення, отриманого під час ракетного обстрілу Краматорська російськими окупантами 27 червня 2023 р. 

За тиждень до того трагічного дня Вікторія Амеліна презентувала на Книжковому Арсеналі щоденник дитячого письменника Володимира Вакуленка, вбитого окупантами на Харківщині. Тоненький зошит з фіксацією того, що відбувалося на Харківщині в перші місяці війни 2022 р. він закопав у садку під вишнею поруч із домом. Вікторія Амеліна виконала заповіт Володимира і знайшла та видала його щоденник.

Вікторія Амеліна тримає віднайдений щоденник Володимира Вакуленка.

Серце Вікторії зупинилось 1 липня 2023 р. у лікарні ім. Мечникова у Дніпрі через поранення, несумісні з життям - у день народження Володимира Вакуленка.

Наші співчуття рідним та близьким Вікторії Амеліної - одному з найцікавіших голосів української прози останнього десятиліття.

Світла пам'ять.

Джерело:

https://stus.center/p/pamiati-viktoriyi-amelinoyi-821604?fbclid=IwAR2Q5t-s-30rkxZD-0l5hJ8KvptGK3xpJT8m7vQv6GimSrL903xpjx3exv8

494й день подряд. Наталья Русяева