Андрєєв Андрій Олексійович

Андрій Олексійович Андрєєв народився 19 вересня 1967 року в м. За­поріжжі. Виріс у Росії, у 90-х роках повернувся до України, одру­жився. Працював на КЗ «Запоріжелектротранс».

Підтримав Майдан. Андрій Андрєєв записався до спеціального батальйону територіальної оборони Запоріжжя. 16 серпня 2014 року був мобілізований до 23-ї БТРО «Хортиця» (м. Запоріжжя). Ніс службу під Маріуполем.

8 грудня 2014 року, виконуючи службовий обов’язок, Андрій загинув під Маріуполем. Похований 12 грудня біля військового меморіалу «Вічна пам'ять, вічна скорбота» на Капустяному кладовищі Запоріжжя.

У нього залишилися дружина і двоє синів.

Військовослужбовець А. О. Андрєєв «за особисту мужність і ге­роїзм, проявлені у захисті державного суверенітету та територіаль­ної ці­лісності України, вірність військовій присязі» нагороджений ор­деном «За заслуги перед Запорізьким краєм» III ступеня (посмертно).

Указом Президента України № 421/2016 від 29 вересня 2016 року «за особисту мужність, самовідданість і високий професіона­лізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Книга пам'яті полеглих за Україну

Невиплакані сльози України