03 квітня 2022
Буча - одне з місць мого дитинства. Там жила мамина сестра з родиною, і ми часто були у них в гостях. Містечко, наповнене багатьма приємними спогадами.
Як ми ходили в сауну яку збудував мій дядько, а потім він ставив мені свої рідкісні імпортні платівки.
Як я любив лазити на горище їхнього будинку в надії відшукати там всіма забуті скарби.
Як я допомогав брату мити його першу машину, бо то був старенький Порше і це було дуже круто…
Мозок відмовляється сприймати той жах що відбувався там протягом останього місяця.
Те що для цивілізованого світу наймерзенніші злочини, для кацапів парадигма їхнього існування. Вбивства дітей, катування, гвалтування, розстріли цілих сімей….
«І скавародку мнє єщо прівєзі красівую, синок»
Ніколи не пробачу.
автор Леонід Літвінов