ЧУДОВА ПАМ'ЯТКА ГИНЕ НА ВАЛУ ЯРОСЛАВА. Гліб Ушаков
ЧУДОВА ПАМ'ЯТКА ГИНЕ НА ВАЛУ ЯРОСЛАВА.
Вулиця Ярославів Вал у Києві – це одна з найбільш збережених історичних вулиць, яка сьогодні ще сприймається цілісним ареалом кінця ХІХ – початку ХХ ст. А історія вулиці сягає ще середньовіччя і культурний шар під будинками приховує чимало таємниць давнини. Тому важливо зберегти усі історичні будинки, особливо ті, що виходять фасадами на вулицю. Збереження затишних кварталів Міста Ярослава та обмеження висотності нової забудови могло б забезпечити майбутню реалізацію потенціалу цього ареалу як культурно-туристичного осередку.
І тому особливе значення мають пам'ятки, що виходять фасадами до вулиці. Одна з цих унікальних і найбільш старовинних пам'яток поступово і послідовно гине прямо на очах.
Особняк знаходиться за адресою Ярославів Вал, 27 і був збудований у 1860-ті роки. У цегляному цокольному поверсі містилась хлібна крамниця. Другий житловий поверх з мезоніном – дерев’яний. Пропорції – досконалі, стилістика в цілому – класицизм, однак загальна композиція – дуже камерна і живописна з елементами декору народної архітектури.
Саме серед таких справжніх, а не імітованих, будиночків хочеться блукати в старих містах Європи. Ця невеличка будівля не тільки несе атмосферність ХІХ століття і є невід'ємною автентичною частиною вулиці. Це вже рідкісний зразок дерев'яної тинькованої будівлі, яка зберігає усю конструкцію і дерев'яні елементи оздоблення. Виконаний частково аварійний ремонт ненадовго зупинить повну руйнацію будівлі, яка стоїть з відкритими отворами і потребує як мінімум консервації на майбутнє.
Нижня частина цегляна, але верхня на дерев'яній основі вже на межі свого існування. Стан жахливої руйнації дворового фасаду дозволяє роздивитись культурні традиції дерев'яного будівництва.
При нормальній експлуації та реставрації цей будинок міг би ще довго існувати як одна з найцікавіших і старовинних пам'яток цього ареалу. А у випадку доведення до «саморуйнування» та відновлення схожого фасаду з нових матеріалів – це буде втрата автентичного, справжнього шматочка душі Міста Ярослава, де вже чимало пам'яток у занедбаному стані, і де продовжують з'являтись нові будинки завищеної поверховості та параметрів об'єму. Вони не вписуються не тільки у генплан Ярослава Мудрого, але й гордовито стирчать серед кварталів забудови доби модерну, прикриваючись псевдоісторичними фасадами.
