Динька Олег Миколайович

Динька Олег Миколайович - солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Народився 1974 року в місті Дніпропетровськ; навчався в школі, згодом у технікумі. 1996 року разом із сім'єю переїхав до міста Запоріжжя, освоїв спеціальність будівника-ремонтника і працював на будівельних роботах. Згодом працював помічником юриста, агентом з нерухомості, торго­вельним агентом. У селі Григорівці Запорізького району мешкав від 2007 року разом з мамою, працював в лісництві.

У соцмережах був відомий як Олег Цихерблок. 2014 року долучився до Запорізької «Самооборони Майдану» та ВГО «Вільні Люди», їздив на вишколи.

З того ж року служив у ЗСУ за мобілізацією; гранатомет­ник 1-ї роти механізованого батальйону 1-ї окремої танкової бригади.

13 квітня 2016 року після демобілізації намагався знову піти на контракт, але за станом здоров'я не взяли. 15 серпня 2016-го пішов добровольцем до 1-ї ОШР ДУК ПС, був бійцем першої штурмової роти. Брав участь у контр­диверсійних операціях, знищував техніку ворога — був під Волновахою, Мар'їнкою, Авдіївкою.

6 вересня 2017 року під час виконання бойового завдання загинув внаслідок підриву на гранаті Ф-1 з «розтяжкою» поблизу селища Піски (Ясинуватський район) — відчув небезпеку від одного з житлових будинків та настояв на його перевірці. Олег першим пішов у будинок і загинув від вибуху міни, захистивши побратимів. Бійця довезли до лікарні, але отри­мані травми були несумісні з життям.

Похований 8 вересня 2017 року в місті Запоріжжя на Кушугумському кладовищі.

Без Олега лишились мама Галина Василівна, дружина та старший брат.

Нагороджений відзнакою ДУК ПС «Бойовий Хрест Корпусу» (посмертно).

О. М. Динька раніше був нагороджений медаллю «За оборону Авдіївки», а в 2014 році нагороджений патріархом Філаретом орде­ном за «Жертовність та любов до України».

Книга пам'яті полеглих за Україну

Невиплакані сльози України