Етика Страждання та Догляду

Етика Страждання та Догляду

Анна Півторак Костюк

17.11.2025

Етика страждання — одна з тих тем, де суспільні судження звучать найжорстокіше й найповерховіше. Мої перші асоціації — це не мораль, а лицемірство: люди дозволяють собі звинувачувати медиків, які рятують і полегшують біль, але самі часто уникають навіть бачити справжні муки своїх рідних. Кого ми взагалі маємо право судити?

Мій особистий досвід змінив мене назавжди. Коли в моєї мами повернувся рак, її прохання було єдиним і недвозначним: не віддавати її в лікарню. Вона не хотіла чужих стін — лише власний дім, власну гідність і тишу. Виклик паліативної служби став критично важливим кроком. Вони показали мені те, чого я не могла побачити очима — мовчазне страждання, приховане у важкому диханні. Після цього я навчилася робити ін’єкції, вела журнал кожної маніпуляції, координувалася з лікарем і була поруч до останньої секунди. Це був мій моральний обов’язок як дочки і як людини.

На глибшому рівні саме паліативна допомога є центральною ланкою у темі права на смерть. Вона не лише знеболює, а й підтверджує безнадійність стану, допомагаючи приймати рішення, які інколи здаються страшними, але є єдино людяними. Коли знеболювальні перестають діяти, я не бачу етичної різниці між смертельною ін’єкцією та відключенням життєзабезпечення. Єдина вимога — чіткий протокол, який захистить медиків від кримінального переслідування.

Суспільство не може ігнорувати реальність: у світі обмежених медичних ресурсів пріоритетним має бути лікування тих, кого можна врятувати. Догляд за приреченими — це моральний обов’язок, але не ціною всього іншого.

У культурному контексті важливо розрізняти страждання фізичне й страждання, викликане важкими психічними розладами. Психічний біль часто загострюється через брак мудрої, довготривалої розмови — того, хто посяде місце наставника. Антидепресанти не лікують самотності. Саме тому для душевного болю потрібна окрема система менторства, здатна повернути людину до життя.

Для мене етика страждання — це не про смерть. Це про те, чи здатні ми бути поруч. Чи здатні дивитися правді у вічі. Чи розуміємо ми, що гідність людини вимірюється тим, як ми з нею до останнього.

🖋️ "Гідний догляд — це не про медицину. Це про здатність бути поруч."

— Анна Півторак Костюк

#ЕтикаБуттяТаОстаннійВибір #ЕтикаСтраждання #ПаліативнаДопомога #ПравоНаСмерть #ЕтикаДогляду #ГідністьДоКінця #АннаПівторак #АннаПівторакКостюк #PivtorakStudio #Есе