Піанст
Піанст
18 вересня 1903
05 листопада 1993 (90 років)
Київ
Нью Йорк
Мілан, Італія
Сердцевий напад
КОРОЛЮ КОРОЛІВ ІЗ КИЄВА — 120 РОКІВ
А чи знаєте ви, що в нашому місті народився один із найвидатніших піаністів за всю історію музики? 1-го жовтня виповнюється 120 років з дня народження Володимира Горовиця (1903—1989). ВІн виріс і сформувався як особистість саме у Києві. Підкоривши Європу та СРСР — Володимир Горовиць емігрував до США, де з 1962 по 1989 рік отримав аж 25 премій «Греммі» (одна з найпрестижніших нагород у сучасній музиці, яка існує з 1958 року — аналог «Оскара» в кінематографі). За неймовірний талант київського піаніста нарекли «Королем Королів піаністів» і «останнім великим романтиком».
ЦІКАВІ ФАКТИ З ЖИТТЄПИСУ
Родина Горовиця мешкала в Києві з середини ХІХ століття і була досить відомою в місті. Батько — авторитетний і заможний інженер Самуїл Горовиць. Дід — Йоахим Горовиць, київський купець 1-ї гільдії і відомий меценат. Саме діяльність діда стала підґрунтям для заможного життя нащадків.
До музики Володимира привернула мати — Софія Горовиць (Соня Бодик). Вона сама 8 років навчалася у Київському музичному училищі в класі директора училища, видатного викладача-піаніста Володимира Пухальського, до якого в січні 1913-го привела свого 9-річного сина. За 7 років навчання в училищі та в консерваторії — Володимира Горовиця постійно залучали до участі у "публічних концертах", як найталановитішого учня. Під час революції 1917 року — родина втратила все майно, це змусило юного Володимира грати концерти паралельно із навчанням, аби прогодувати родину.
Здобувши європейську популярність, у 1928 році вхопився за можливість переїхати до США. Отримав американське громадянство у 1944 році.
У 1930-х роках в концтаборах СРСР загинули батько і брат Володимира Горовиця. Батька назвали «ворогом народу». Самому Володимиру Горовицю радянська влада неодноразово погрожувала після еміграції, тому він не бував на батьківщині протягом 61-року, завітавши до СРСР лише у 1986.
Рідна сестра Володимира Горовиця — Регіна (1899—1984) — також була піаністкою і педагогом. Чоловіком Регіни Горовиць був відомій україно-радянський економіст Овсій Ліберман, автор концепції (Косигінської) економічної реформи 1965 року, яку на Заході називають реформою саме Лібермана. Через еміграцію брата до США — Регіна зазнала багаторічних утисків від радянської влади. Володимир кликав сестру до себе і двічі готував документи для її переїзду у 1957 і 1975 роках, але радянські чиновники її не випустили.
Єдиний раз видатний піаніст одружився у 1933 році — з Вандою Тосканіні, дочкою всесвітньо відомого італійського диригента Артуро Тосканіні. У 1934 році у подружжя народилася єдина дитина — дочка Соня, яка померла у 1975-му від передозування наркотиків (одна з версій не виключає самогубства).
Володимир Горовиць активно давав концерти до самої смерті. В його житті було лише дві тривалі перерви без концертів: з 1953 по 1965, а також після смерті дочки з 1976 по 1981. Коли у 1965 році, після 12-річної перерви, Горовиць оголосив про поновлення концертної діяльності — квитки на перший же концерт розкупили за дві години.
Наприкінці життя Володимир Горовиць отримав найвищу американську нагороду — Президентську медаль Свободи.
Помер 5 листопада 1989 року у Нью-Йорку від серцевого нападу. Його тіло перевезли до Мілану і поховали у сімейному склепі Тосканіні.
У фундаментальній праці Д. Рабиновича «Виконавець і стиль» Горовиць зарахований до «велетнів романтичного піанізму» разом із Ференцом Лістом і Сергієм Рахманіновим.
З 1995 року у Києві проводиться Міжнародний конкурс молодих піаністів пам'яті Володимира Горовиця.
У 1999 році на вулиці Коцюбинського в Києві встановили бронзову меморіальну дошку легендарному піаністу. У 2015 році дошка була зруйнована вандалами. У 2016 році меморіальну дошку відновили вже з граніту.
З листопада 2019 року одна з вулиць на Теремках (Голосіївський р-н) названа на честь Володимира Горовиця. Наразі вулицю ще не забудовано.
Maks Poznyak