01 січня 1809
І В КИЄВІ Є ТЕЖ СВІЙ КОЛІЗЕЙ )
Автор - Анатолий Борозенец
Не Римом єдиним… І нам є чим пишатись. У Києві теж є свій Колізей. Нехай не такий древній, не у формі еліпсу, а прямокутний… Але певна схожість між ними таки є. І не тільки візуальна.
І там і там відбувалися баталії. Щоправда, в Римі вони проходили в середині, на арені Колізею, де гладіатори билися між собою та з хижаками. А в київському Гостинному дворі колотнеча відбувалася, загалом, навколо нього. Між апологетами його знесення та прихватизації території й активістами, які вимагають збереження й відновлення.
Гріє душу та обставина, що, на відміну від римського Колізею, де полягло чимало людей та тварин, у київському випадків смерті людей не зафіксовано і жодна тварина не постраждала. Хоча ні. Одна жертва є. Це лев, якому Самсон біля Гостинного двору й досі розриває пащу.
Як на мене, ця скульптурна композиція теж певним чином поєднує київський «колізей» із римським. Її можна сприймати як двобій гладіатора, в ролі якого виступає Самсон, із хижаком. Цілком колізейний сюжет )
Якщо комусь ця римська аналогія здається притягнутою за вуха, то навзамін притягну іншу, київську. А саме таку – скульптурна композиція в осучасненому сенсі символізує протистояння прихильників двох таборів: знищення (лев) і відновлення (Самсон) Гостинного двору. На жаль, двобій так затягнувся, що набув тенденції стати вічним. Попри все, надії не втрачаю. Продовжую вболівати за Самсона.
Для тих, кому обидві аналогії не сподобаються, є традиційна байка про появу Самсона у Києві. За нею, Самсон пропливав Дніпром біля Києва й зупинився перепочити. Коли вийшов на берег, то на нього накинувся лев, якому він розірвав пащу і закам’янів разом із ним. Так у Києві й залишився.
Не міг не звернути увагу на одну підозрілу обставину. Раніше із пащі лева текла вода. Вона на свята освячувалася, вважалася цілющою. За повір’ям, ті гості Києва, які вип’ють води з цього фонтана, назавжди залишаться жити в Києві. Оскільки від таких, хто бажав напитися водички й залишитися в Києві на МПЖ, відбою не було, то місто і його населення стали стрімко (а згодом катастрофічно) зростали. На ситуацію намагалися якось вплинути уведенням смуг осілості, інституту прописки... Не дуже допомагало, тож їх відмінили.
Але ж проблема не зникла! От у київської влади, мабуть, і виникла ідея - відключити чудодійну воду. Наївно сподіваються, що так, сам собою, припиниться й потік переселенців до столиці )