Храм (Церква) Святого Юрія, Київ
Автор Лена Смовженко
Київ невідомий.
Скажіть,будь ласка,якщо в районі Володимирської вулиці до вас підійде перехожий і попросить показати,де знаходиться Андріївська церква,чи зможете ви це зробити? Певно,що так,бо хто ж її не знає,одну з візитівок славного міста Києва. А якщо попросять підказати,як дістатися до храму Святого Юрія?
Тоді вже більшість почне розгублено кліпати очима. І перехожий додасть,що то єдина в світі церква з петриківським розписом(це щоб полегшити вам роботу), вона десь тут має бути,недалеко від Андріївської.
На жаль,мало хто підкаже,я особисто в цьому переконалась. І оте ,,єдина в світі" не допоможе,хоча місцевість,де знаходиться храм, великими літерами вписано в історію.
Майже тисячу років тому князь на ймення Мстислав заснував там Федорівський монастир. Чому саме Федорівський? На честь свого небесного патрона,аж ніяк не менше. То був дуже знаний монастир. Літопис згадує про нього 15 разів! Більше згадується лише про Видубицький та Печерський. Там же знаходилась родинна усипальниця Мстиславовичів.
А потім якась недобра сила принесла на нашу землю ординців,і натворили вони тут лиха неміряно. Федорівський монастир також не встояв перед навалою.
В другій половині XX століття на його території звели маленьку скромну церкву,як то кажуть-без надмірностей в архітектурі. В глибині двору,за будинками.
Коли я підвожу до неї екскурсантів,ті з подивом дивляться спочатку на цю непримітну дерев'яну споруду,а потім вже й на мене,мовляв,і чим же ти,Олено, збираєшся нас дивувати? Але я добре знаю,що буде далі,коли ми тільки-но переступимо її поріг. Як кожен з них на хвилинку замре,а потім, сяючими від захвату очима, почне роззиратися довкола,адже ми потрапили у справжній садочок! І що б в цей час не відбувалося надворі- сніжило,віяло чи дощило,там,за порогом,завжди літечко,наповнене сонцем,теплом і квітами. І все це завдяки петриківському розпису. Отже,петриківка. Це українське декоративно-орнаментальне малярство. Зародилилося воно в XVIII столітті на Дніпровщині,в селищі з однойменною назвою. Раніше так розмальовували оселі, музичні інструменти, предмети побуту. Сьогодні ж елементи розпису можна побачити на різноманітних речах, а сама петриківка стала одним із впізнаваних і відомих у світі символів України. В її основі лежать яскраві, позитивні кольори(чорний довгий час взагалі не використовувався). Усі зображувані квіти обов'язково є фантастичними,в природі ви таких не зустрінете. Своєрідною емблемою цього розпису стала цибулька-елемент,що нагадує відбиток цибулини,розрізаної навпіл. А за допомогою тонесеньких ліній,так званого петушиння,петриківці надають дивовижної прозорості і невагомості. Звичайно,розпис у київському храмі відповідає усім християнським канонам і звичаям, тож кожна квітка і колір мають своє символічне значення. А виконала його знанна майстриня з тєї ж Петриківки-Галина Назаренко.
І малесенька церква перетворилася на справжнє диво! І це ще не все!
У 2013 році петриківський розпис був внесений до реєстру ЮНЕСКО як надбання світової нематеріальної культурної спадщини людства.
То як,ви готові? Прошу,пані та панове,милуйтеся!
Жодної світлини з інтернету,всі зроблені тільки під час екскурсій.
«Петриківський» храм у Києві відзначає ювілей
13 травня 2021, Київ 22:28
09 травня 2013, 15:15
Богдана Костюк
Радіо Свобода
Київ – Десять років тому у центрі Києва збудовано єдиний у світі храм з петриківським розписом. Він присвячений великомученику Юрію (Георгію) Переможцю, у його оздобленні переважає червоний колір – колір мучеників за православним звичаєм. Про історію храму розповідає кореспондентка Радіо Свобода Богдана Костюк:
Храм Святого Юрія розташований усередині так званого «київського православного трикутника» між собором Святої Софії, Михайлівським Золотоверхим собором й Андріївською церквою. Нині це – великий двір, оточений житловими будинками, будівлями Дипломатичної академії і Консульського управління МЗС. А у Х-ХІІу сторіччях це був центр Києва, який літописці називали Княжим градом.
Майже тисячу років тому київський князь Мстислав Великий заснував тут Федорівський монастир на честь свого небесного патрона. За київськими літописами, тут були поховані сам Мстислав, його сини, онуки й правнуки.
«Раніше на місці храму був собор Святого Федора, центральна споруда монастиря. Тривалий час це місце, зруйноване монгольською навалою, перебувало у запустінні, і монастир більше не відродився», – розповів Радіо Свобода києвознавець Дмитро Малаков.
Петриківський розпис і православна традиція
У 1990-тих роках археологи дослідили територію монастиря і відкрили фундамент собору, повідомив Малаков. Храм Святого Юрія збудований біля фундаменту, церковна громада рік тому встановила на фундаменті дерев’яний хрест петриківського розпису. До 10-річчя церква отримала «подарунок» – нову надбрамну ікону з образом свого небесного засновника.
Як розповів Радіо Свобода настоятель церкви отець Сергій, побудова храму у духовному центрі Києва й України – це вимога часу, задля єднання українців.
«Бог благословив, щоб це місце було живим! Живим для тих, хто нині на цій землі є сущим – для українців, які живуть тут. Щоб вони бачили, що тут є пуповина нашої держави», – зауважив він.
Ідея розписати храм у петриківському стилі виникла у місцевої церковної громади. Розписи виконала художниця з Петриківки Галина Назаренко.
«Спочатку, щоправда, вона трохи боялась. Та і я би боявся. Тому що пані Галина блискуча майстриня, але у своїй творчості вона залишалась сам-на-сам із предметом своєї творчості. А тут їй треба було увійти в інакший контекст, тут треба було потрапити у ритм і дихання християнської православної традиції. І вона впоралась. Адже вона людина щира і відкрита», – розповів отець Сергій Радіо Свобода.
Як зазначає священик, розпис у храмі відповідає християнським канонам і звичаям, тож кожна квітка і колір мають своє символічне значення. Отець Сергій підтримує ідею – запропонувати ЮНЕСКО внести петриківський розпис у список нематеріальної культурної спадщини людства. Це своєрідний «бренд» країни, який заслуговує на світове визнання, вважає він.
