"І не розмерз. І не відтерпнув. Ні..."
І не розмерз. І не відтерпнув. Ні.
З мордовських хуг та в холод нещадимий!
Тримай тепло під ребрами сухими на цій на чужаниці-чужині.
Сягни рукою і не досягнеш
ні краю всерозлук, ні муки краю.
Та серця я, мій Господи, не маю
на свій талан. Це ж ти мене береш,
немов шматок невироблений глини,
і місиш, мнеш, і пальцями всіма
мене формуєш, щоб не задарма
іще один кавалок з України
сподобивсь тверді. Знав я і черінь,
і зиму знав в колимську довгу пору,
і душу виробив таку прозору,
що вже свою не одкидаю тінь.
https://stus.center