Кафедральний Собор Порто 

Собор Порту, як і перший пояс міських мурів, зародився в ХІІ столітті за ініціативою його першого єпископа Д. Гюго. Храм також відомий як церква Санта-Марія-ду-Порту, Носа-Сеньора-ду-Порту-да-Етерна-Сальвасан або Носа-Сеньора-да-Вандома, що свідчить про важливість культу Марії.

Будівля досягла свого нинішнього обсягу в 13 столітті, а в наступному столітті була додана монастир, побудована в готичному стилі, як і гробниця лицаря Жоау Гордо в каплиці Святого Жуана Євангеліста.

Ще в 14 столітті, 14 лютого 1387 року, королі Д. Жуан I і Д. Філіпа де Ленкастр одружилися в соборі Порту, жителі Порту були одягнені в найкращий одяг, а місто було вкрите квітами і ароматні трави для святкової вечірки.

Пізніше, у 17-18 століттях, зовнішній і внутрішній вигляд собору змінив бароковий смак. З цього періоду датується перетворення порталу (на якому досі збереглося середньовічне вікно-троянда), північного фасаду та кількох інших місць, таких як алтаря та каплиця Пресвятого Причастя, де відтоді зберігається грандіозний срібний вівтар, виконаний ювелири португальський

Кілька вівтарів і каплиць матеріалізують культ Марії під різними назвами, наприклад Nossa Senhora do Crispio, Nossa Senhora da Silva, Nossa Senhora da Piedade, Nossa Senhora da Esperança, Nossa Senhora da Expectação, Nossa Senhora da Conceição і Nossa Senhora da Vandoma Senjora. будучи останнім і найважливішим, як покровитель міста і нанесений на міський герб з 16 ст.

Частиною цього архітектурного ансамблю є грандіозна будівля єпископського палацу, будівництво якого також відноситься до 12 століття.