Старший сержант
Старший сержант
21 вересня 1981
16 березня 2015 (33 роки)
Колесніченко Сергій Володимирович народився 1981 року в райцентрі Приморськ на Запоріжжі. 1999 році закінчив Приморський ліцей, брав активну участь у становленні цього навчального закладу в його перші роки (ліцей відкрито 1996 року).
З листопада 1999 р. по березень 2000 р. проходив строкову службу на посаді стрільця у військовій частині 1482, а з березня 2000 р. по квітень 2001 р. — командира відділення в/ч 2418.
2002 році закінчив вище професійне училище № 40 м. Мелітополь.
У квітні 2006 р. вступив на військову службу за контрактом, яку проходив у 30-ій окремій механізованій бригаді, в/ч А0409, м. Новоград-Волинський, Житомирська область. Служив у розвідувальній роті на посаді старшого механіка-водія БМП; в листопаді 2006 р. призначений командиром відділення — командиром бойової машини; з липня 2008 р. до квітня 2009 р. — головний сержант 1-го розвідувального взводу.
Після закінчення контракту переїхав із сім'єю у Сквиру, на батьківщину дружини, але в лютому 2013 р. повернувся до своєї бригади в Новоград-Волинський.
Старший сержант, головний сержант взводу спостереження та технічних засобів розвідки розвідувальної роти 30-ї окремої механізованої бригади.
У зв'язку з російською збройною агресією проти України з липня 2014 р. виконував завдання на території проведення антитерористичної операції. Дістав травму під час бою в Степанівці, але відмовився від госпіталізації. Взимку 2015 р. брав участь у боях за Дебальцеве, — 9 лютого був у складі групи розвідроти, яка першою зайшла до села Логвинове, між Дебальцевим і Бахмутом. Після того як сили АТО залишили Дебальцеве, виконував завдання із розвідки та наведення артилерії, виявляв вогневі позиції противника тощо.
Під час березневої відпустки збирався подати документи на вступ до Житомирського військового інституту.
16 березня 2015 р. розвідники на автомобілі УАЗ, повертаючись після виконання бойового завдання, близько 14:00 підірвались на протитанковій міні поблизу села Нижнє Лозове (за іншими джерелами — Семигір'я) Бахмутського району.
19 березня у Новограді-Волинському прощались із загиблими бійцями 30-ї бригади. Сергій Колесніченко похований на Алеї Слави Центрального кладовища м. Новоград-Волинський.
Без Сергія лишилися мати Сухно Катерина Володимирівна, дружина Тетяна Олександрівна, син Максим 2009 року народження та син дружини від першого шлюбу, для якого Сергій став батьком. Тетяна після смерті чоловіка також вирішила піти служити в 30-ту ОМБр.
Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
1 вересня 2015 на будівлі Приморського регіонального українсько-болгарського багатопрофільного ліцею ІІ-ІІІ ступеню встановлено меморіальну дошку на честь загиблого випускника ліцею Сергія Колесніченка.