ЛАЗНІ МІХЕЛЬСОНА
Автор - Анатолий Борозенец
Коли площа Льва Толстого була Караваєвською, то однією із перших побудованих на ній будівель був комплекс на розі нинішньої вул. Пушкінської (тоді – Єлизаветинська) і вул. Толстого (тоді – Шулявська). Він складався із триповерхового будинку в центральній частині та двоповерхових по боках. Збудували його в 1877-му, тобто ще до того, як Київ накрила хвиля модерну. Тому в архітектурному сенсі він зовнішнім видом не вражав. Зате був популярним у киян завдяки внутрішньому функціональному змісту.
Уся садиба належала купцю 1 гільдії Фрідріху Міхельсону. Він нажив статки завдяки умілим вкладенням у нерухомість. Чимало мав такої в Києві, але жив із сім’єю саме тут. І тут же облаштував так звані «Народні лазні Ф.Г.Міхельсона». Їх кияни називали ще, за місцем розташування, Караваєвськими.
За рівнем надання послуг, дотримання санітарних норм його лазні вважалися одними із найкращих у місті й були розраховані на обслуговування різних категорій киян, точніше - класів. Перелік послуг і прейскурант цін свідчить, що киян тоді розподіляли на 3 класи. До 2-го відносилися «дворянскія». Я так розумію - збіднілі. До 3-го – «простыя». Найвищу категорію першокласників якось окремо не найменували. Але не важко здогадатися, що малися на увазі залишки багатої дворянської аристократії та новоявлений клас буржуазії, який стрімко нарощував капітал і витісняв ті залишки до 2 класу.
Цікаво, що цінова різниця між дворянами-другокласниками і третьокласниками-простими складала всього 8 копійок. Отака іронія долі!
У 1987-му лазні було знесено. На їх місці побудовано бізнес-центр – «Київ-Донбас», в якому розмістилися різні фінансові установи. Теж прикольно. На місці, де раніше милися люди, тепер, можливо, відмиваються «брудні» кошти )