Лисенко Людмила Олександрівна

Колектив Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури з болем та глибокою скорботою сповіщає про передчасну смерть викладача кафедри теорії ті історії мистецтва Лисенко Людмили Олександрівни.

Важко знайти слова, щоб висловити почуття з приводу неочікуваної смерті людини, яка заслуговує найкращі слова подяки та шани.

Людмила Олександрівна виховала не одне покоління студентів і завжди своїм розумом та вчинками подавала гідний приклад. Своїх студентів вона вчила відповідальності та мудрості, а її ерудиція та професіоналізм завжди були на найвищому рівні.

Для багатьох студентів Людмила Олександрівна була Вчителем, якого зустрічають один раз в житті. Для всіх, хто з нею працював, була близьким щирим другом.

Людмила Олександрівна, кандидат мистецтвознавства, доцент, заслужений діяч мистецтв України, була людиною мудрою, врівноваженою, чуйною, доброю, ніколи не забувала про проблеми тих, хто був поряд.

Неординарна та яскрава особистість, Людмила Олександрівна завжди залишиться жити в наших серцях.

…Смерть не чує нас,

Не баче наших потрясінь.

Але хіба в сумний цей час

Утримає від сліз…

Дід - академік, скульптор Лисенко Михайло Григорович

Баба - Лисенко Вацлава Мар'янівна

Батько - скульптор Богдан Михайлович Лисенко

Мати 

В 1971–1976 рр. навчалася у Київському державному художньому інституті на факультеті теорії та історії мистецтва. Вчителі за фахом: П.О. Білецький, Л.В. Владич, П.І. Говдя, О.М. Говдя, А.В. Заварова, В.М. Клеваєв, Д.М. Колесникова, Л.С. Міляєва, А.М.Ревенко, Л.М. Сак, О.Р. Тищенко, Г.М. Юхимець. У 1976–1979 гг. навчалася у денній аспірантурі науково-дослідного інституту АМ СРСР у Москві. У 1985 р. захистила дисертацію на тему «Союз російських скульпторів (1926–1932)». Кандидат мистецтвознавства, 023 «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація (17.00.05 – образотворче мистецтво).

У 1980–1984 рр. працювала літературним співробітником відділу художньої спадщини в журналі «Юний художник» у Москві. У 1984–85 гг. – співробітник музею Лесі Українки у Києві.

З 1985 г. член Національної спілки художників України.

З 1987 г. викладаю у Київському державному художньому інституті (тепер – Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). З 1990 р. прийнята до складу кафедри ТІМ, отримала курс «Західноєвропейське і американське мистецтво ХУIII–XX ст.». У 1994 г. зробила авторську програму курсу, отримала звання – доцента кафедри. З 1996 г. читаю спецкурс «Скульптурні ідеї ХХ ст.». На основі цього курсу написала учбовий посібник (10 а.л., 300 іл.), який був рекомендований Міністерством культури України до видання у 1999 р. На сьогодні у розпорядженні студентів знаходиться електронна версія видання.

У 1993 р. приймала участь у міжнародній конференції викладачів художніх вузів Європи і Америки у Мадриді (Іспанія, гранд Сороса), а в 2001 р. –у міжнародній конференції у Стразбурзі (Франція) на тему «Пам’ять у меморіальній скульптурі» з доповідю «Пам’ятник у Бабиному Яру і меморіал «Національний музей Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр.» як монументи радянської ідеології».

В 1999 г. разом з мистецтвознавцем Я. Хоменко була куратором виставки «Українська скульптура ХХ ст.» (1999, НХМУ). В 2006 р. стала автором проєкту і куратором ювілейної виставки «Скульптор Михайло Лисенко та його учні» до 100-ліття від дня нарождення М.Г. Лисенка (1906–1972) (2006–07. НХМУ). В програмі роботи виставки підготувала і провела міжнародну науково-практичну конференцію «Традиції скульптурної школи Михайла Лисенка у контексті сучасної європейської скульптури». Стала автором каталогу и матеріалів конференції, виданих у 2006 г. Після проведення другої ювілейної виставки до 110 річниці від дня народження Михайла Лисенка у 2017 р. в стінах НАОМА, 103 його скульптури були передані Сумській дитячій художній школі ім. Михайла Лисенка, де планується створення музею скульптора та його учнів.

В 2007–2015 рр. провела 43 публічні лекції в «Культурному проєкті» Наталії Жеваго. Отримала звання Почесного лектора.

У 2012 р. присвоєно почесне звання «Заслуженого діяча мистецтв України».

З 2014 р. член ICOM (Міжнародної ради музеїв).

З 2014 року – координатор міжнародного проекту «Платонівські читання». На сьогодні видано сім збірників тез, що викладені на сайті: platonconference.kiev.ua

Коло наукових інтересів – зарубіжне мистецтво ХУIII–XX ст.» та історія вітчизняної і зарубіжної скульптури ХХ–ХХI ст.

1971–1976 рр. навчання у Київському державному художньому інституті на факультеті теорії та історії мистецтва. 

1976–1979 гг. – денна аспірантура науково-дослідного інституту АМ СРСР у Москві. У 1985 р. захистила дисертацію на тему «Союз російських скульпторів (1926–1932)». 

1980–1984 рр. працювала літературним співробітником відділу художньої спадщини в журналі «Юний художник» у Москві. 

1984–85 гг. – співробітник музею Лесі Українки, Київ.

З 1985 г. член Національної спілки художників України.

З 1987 г. викладаю у Київському державному художньому інституті. З 1990 р. прийнята до складу кафедри ТІМ, У 1994 г. зробила авторську програму курсу, отримала звання – доцента кафедри. З 1996 г. читаю спецкурс «Скульптурні ідеї ХХ ст.». На основі цього курсу написала учбовий посібник (10 а.л., 300 іл.), який був рекомендований Міністерством культури України до видання у 1999 р. На сьогодні у розпорядженні студентів знаходиться електронна версія видання.

Співкуратор виставки «Українська скульптура ХХ ст.» (1999, НХМУ). Автор проєкту і куратор ювілейної виставки «Скульптор Михайло Лисенко та його учні» до 100-ліття від дня нарождення М.Г. Лисенка (1906–1972) (2006–07. НХМУ). В програмі роботи виставки підготувала і провела міжнародну науково-практичну конференцію «Традиції скульптурної школи Михайла Лисенка у контексті сучасної європейської скульптури». Стала автором каталогу и матеріалів конференції, виданих у 2006 г. Після проведення другої ювілейної виставки до 110 річниці від дня народження Михайла Лисенка у 2017 р. в стінах НАОМА, 103 його скульптури були передані Сумській дитячій художній школі ім. Михайла Лисенка, де планується створення музею скульптора та його учнів. 

В 2007–2015 рр. провела 43 публічні лекції в «Культурному проєкті» Наталії Жеваго. Отримала звання Почесного лектора.

У 2012 р. присвоєно почесне звання «Заслуженого діяча мистецтв України».

З 2014 р. член ICOM (Міжнародної ради музеїв).

З 2014 року – координатор міжнародного проекту «Платонівські читання». На сьогодні видано сім збірників тез, що викладені на сайті: platonconference. kiev.ua.

Член ICOM (International Council of Museums) з 2014 р.