Лейтенант, Командир взводу
Лейтенант, Командир взводу
18 лютого 1989
10 липня 2020 (31 рік)
с. В’язівне, Любешівський район, Волинська область.
с. Троїцьке, Попаснянський район, Луганська область.
м. Жидачів, Львівська область
Загинув під час мінометного обстрілу позицій ЗСУ поблизу с. Троїцьке Попаснянського району на Луганщині, отримавши смертельне осколкове поранення.
Залишились батьки.
Тарас Матвіїв народився 18 лютого 1989 року в с. В'язівне Любешівського району Волинської області. Був єдиною дитиною в сім’ї. Коли йому виповнилося 3 роки, родина переїхала на Львівщину, в місто Жидачів.
Мама Валентина Павлівна – вчителька української мови і літератури, поетеса; батько Тарас Григорович – офіцер МВС на пенсії.
У 2011-му Тарас закінчив факультет журналістики ЛНУ ім. Івана Франка. Після закінчення університету два роки жив у Києві і працював журналістом на каналах НТН, ТРК “Ера”, TVi. Його блоги і статті публікувалися у низці видань, зокрема, у «Дивись.Інфо», LB.ua, «Львівська мануфактура новин».
Влітку 2015 року став добровольцем Окремого добровольчого подружжя «Карпатська Січ», брав участь у бойових діях у Пісках. 2015 року був обраний депутатом Жидачівської районної ради VII скликання, від Української Галицької партії. Був організатором військово-патріотичних навчань «Лицар Удеч» та Удеч-фестивалю «Івана Купала».
Активний учасник Євромайдану у складі 3-ї сотні Самооборони Майдану.
Згодом став співкоординатором «Пошукової ініціативи» (організації, яка розшукувала зниклих людей під час акцій протесту), членом громадської організації «Українська галицька асамблея», засновником громадської організації «Народний легіон», активістом руху «Стоп лісоцид».
У вересні 2018 року вступив на курси лідерства Національної академії сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного, закінчивши які отримав військове звання молодшого лейтенанта і з грудня 2019 року проходив військову службу за контрактом на посади командира взводу в 24 окремій механізованій бригаді. Виконував завдання на взводному опорному пункті "Сармат".
Загинув 10 липня 2020 року, під час ворожого мінометного обстрілу позицій Об'єднаних сил поблизу села Троїцьке Попаснянського району Луганської області.
Після церемоній прощання у Києві на Майдані Незалежності та у Львові був похований у Жидачові.
Указом Президента України № 271/2020 від 13 липня 2020 року, "за героїзм і особисту мужність, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові", присвоєно звання «Герой України» (посмертно).
Книга пам'яті полеглих за Україну
Із загиблим Героєм України Тарасом Матвієвим попрощалися на Майдані Незалежності у Києві.
На Луганщині від ворожого обстрілу загинув офіцер ЗСУ жидачівець Тарас Матвіїв.
"Я - ми вмираємо! Щодня і щогодини". Пам'яті Героя України Тараса Матвіїва.
Із загиблим на Донбасі командиром 24-ї ОМБр Тарасом Матвіївим попрощалися в Жидачеві.
Зеленський присвоїв звання Героя України Тарасу Матвіїву, який загинув на Донбасі 10 липня.