Мій прадід Леонід Кисельов. Олександра Степанська

Третє вересня. Сто одинадцять років тому, у цей день 1911 року, мій прадід був причетний до видатної події того часу - зустрічі Миколи Другого в м.Овруч. В ці дні Київ струснуло: напередодні стріляли у Столипіна. Зрозуміло, що зараз ці постаті викликають подвійне відчуття... Але історія є історією і нічого з неї не викинеш...Столипіна поранили 1 вересня 1911 року. Третього вересня була запланована поїздка Миколи Другого до Овручу. Там відреставрували Собор Святого Василя, реконструкцією якого опікувався сам імператор. Собор збудували після хрещення овручан Володимиром у 997 році. Після століть занепаду та невдалих реставрувань, на початку двадцятого століття будову відновили. Звісно, що до приїзду монарха всі верстви населення готувалися дуже ретельно. Але після пострілу у Столипіна поїздка була під загрозою. Столипін залишався ще живим і це давало надію, тому імператор вирушив до Коростеня залізницею, потім машинами доїхали до Овручу. Мій прадід Леонід Кисельов на той час займав центральні посади в м.Овруч - був статським радником, Головою з´їзду мирових суддів, суддєю першої ділянки та Гласним Земських Повітових Зборів. Протягом недовгого часу він працював в одній системі з Петром Косачем - чоловіком Олени Пчілки та батьком Лесі Українки. Примхи або іронія долі - серед небагатьох відео з Миколою Другим залишилася і зйомка його візиту в Овруч. Її можна знайти в інтернеті, вона є у відкритому доступі. Як і декілька світлин з цієї події. Мій прадід помер перед революцією, містечко Овруч зазнало трагічної історії...А багатодітна сім´я переїхала до Києва. Хтось імігрував, хтось намагався жити та працювати в нових умовах. Прабабця - його дружина - та її мати були поховані на Зверинецькому кладовищі. Син - мій дідусь Григорій Кисельов - став видатним музикознавцем, професійне життя якого було пов'язане з Музично-драматичним Інститутом М.Лисенка, Київською консерваторією та Інститутом Фольклору та Етнографії.

Мій прадід Леонід Кисельов.