Солдат
Солдат
13 липня 1992
05 травня 2015 (22 роки)
Мартинюк Микола Миколайович – стрілець-помічник гранатометника 3-ї аеромобільно-десантної роти 1-го аеромобільно-десантного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ Збройних Сил України, солдат.
Народився 13 липня 1992 року в місті Кременчук Полтавської області. У 2009 році закінчив 9 класів загальноосвітньої школи №17 міста Кременчука, потім – Кременчуцький професійний ліцей нафтопереробної промисловості (нині – Регіональний центр професійно-технічної освіти №1 міста Кременчука) за спеціальністю «електрогазозварювальник».
У 2011-2012 роках проходив строкову військову службу у 95-й окремій аеромобільній бригаді Аеромобільних військ (з 2012 року – Високомобільні десантні війська) Збройних Сил України (військова частина А0281, місто Житомир).
Після армії повернувся до міста Кременчук. Працював на різних роботах.
14 лютого 2015 року добровольцем мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив стрільцем-помічником гранатометника 3-ї аеромобільно-десантної роти 1-го аеромобільно-десантного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ Збройних Сил України (військова частина А0281, місто Житомир).
З весни 2015 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.
5 травня 2015 року солдат Мартинюк загинув поблизу міста Авдіївка Донецької області під час переміщення особового складу для заміни спостережного посту батальйонної тактичної групи, коли бронетранспортер, у якому він знаходився, підірвався на фугасі, що був закладений терористами. Разом з ним загинули сержант Василь Миханюк, солдат Ярослав Мялкін та солдат Олександр Щуров.
11 травня 2015 року похований у Секторі загиблих Героїв антитерористичної операції Свіштовського кладовища міста Кременчука.
Вдома лишилися батьки.
Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Рішенням Полтавської обласної ради від 21 жовтня 2015 р. нагороджений відзнакою "За вірність народу України" І ступеня (посмертно).