НЕЗБАГНЕННІ СХОДИ.
Ця історія почалась у 1980-х серед історичної місцевості Пріорка у Києві. Коли мешканці Мостицького масиву за будь-якої пори року та погоди продовжували масово дертися на цю гору, бо це геометрично оптимальний шлях до зупинок транспорту на перехресті. Само перехрестя теж непросте, бо є символічним перетином Правди зі Свободою. Це місце ще більш загадкове, ніж точка перетину паралельних прямих, яка теоретично існує, але є недосяжною. Отже там, де перетнулись неіснуючі Правда і Свобода (буде шкода цієї філософської колізії у випадку перейменування) і де люди наполегливо штурмували гірку, було вирішено зробити зручні широкі сходи. І зробили.
Чомусь поруч з’явились аж двоє паралельних сходів, що виглядало неймовірно урочисто і тому незрозуміло, бо композиція вела безпосередньо до пустиря та житлових будинків. Причина пафосного подвоєння сходів залишилась загадкою.
З тих пір сходи поступово руйнувались і вже в наш час, у 2023-му їхня загадкова історія продовжилась. Було прийнято рішення одні сходи залишити руїною, яку демонтувати занадто складно, а другі сходи – відремонтувати. І тепер композиція стала ще більш символічною, нагадуючи людині, що вона завжди має перед собою два шляхи, і має завжди між ними обирати: шлях розвитку і шлях деградації, утопії та антиутопії, добра і зла.
Під час сучасного ремонту з’явилась також дивна відмінність між нижньою частиною сходів та верхньою. Тепер зверху сходи розділені поруччям посередині, а знизу його нема. Чи то врахували, що багатьом буде лячно починати спуск, чи то не вистачило чогось для поруччя внизу, чи то врахували, що діставшись нагору, хтось буде вже з останніх сил чіплятись обома руками. Шлях добра ніколи не був легким і швидким.
І підіймаються вгору сходи праведні паралельно зі сходами грішними на Пріорці, де Правда і Свобода зіткнулися в нескінченно віддаленій точці зустрічі паралельних прямих.