"Німецькі будиночки" неподалік М "Чернігівської" У Києві. Вікторія Вороніна

Київ – чарівне місто, і це, звичайно ж, не новина). Причин вважати його таким - багато. Одна з них - відчуття знайомого і рідного, яке дарують його затишні куточки людям, які відвідали їх нвіть вперше. Приклад? Та будь ласка! Невеликий квартальчик на Лівому березі – Аварійне селище. Ці "німецькі будиночки" неподалік "Чернігівської" здавались мені завжди казковими, загадковими. І завжди серед них душа відпочивала, а око тішилося. Прогулянка Аварійним представлялася приємною пригодою, і всоте була - новою. Затишні дворики влітку дихали прохолодою, взимку виглядали ілюстрацією до доброї казки. В Аварійному я не жила, але завжди почувалася тут як удома)). Я бачила селище у всій його красі, коли воно було цілісним. І з глибоким болем спостерігала, як воно ставало дедалі меншим, як його поглинали багатоповерхівки. Нині там ще лишилося кілька затишних дворів. Їх навіть складно знайти (але вони збереглися). "Зникаюча краса", - називаю я цю місцевість. Від щемливого почуття того, що скоро ми втратимо цей чарівний острівець, і з'явився мій задум включити Аварійне селище у свою екскурсію "Пекло і рай промислової Дарниці". Я показую мистецтво та пам'ятки району, розповідаю цікаві життєві історії про Дарницький шовковий комбінат, завод "Радикал", "Хімволокно". Звичайно, праця людей на цих підприємствах була нелегкою, а ось Аварійний, в якому багато хто з них мешкав, залишався оазисом, малим парком, любою домівкою. Старожили кажуть, що в Аварійному колись не було навіть вітру. Шкода, якщо цей квартал зникне. Там особлива атмосфера...

Вікторія Вороніна