Нова "історія сильних" – історія Ірини Шиш. Благодійний фонд Вадима Столара
Нова "історія сильних" – історія Ірини Шиш, жительки Кривого Рогу, яку війна застала у складний період між двома операціями, і саме 24 лютого мала бути визначена дата другої. Але другу їй зробили уже у Польщі.
24 лютого Ірина згадує так:
💬"Вранці, як в інші міста, "прилетіло" й у Кривий Ріг. Донька із зятем, які приїхали підтримати мене під час операції, наполягли на тому, що треба виїжджати.
...Звернувши увагу на німе запитання в моїх очах, зять сказав: "Під час воєнного стану планові операції не робляться" – і пішов на стоянку по машину.
...Зять очікувано оголосив про рішення повернутися у ЗСУ. Але спершу, сказав, довезе нас до кордону з Польщею. Так і зробив, не дивлячись на сльози своєї дружини. Інакше просто не міг".
🇵🇱На польському боці родину зустрічали люди та пропонували чай, каву, суп, для дітей – іграшки. Це були прості громадяни, які не чекали, поки влада прийме всі важливі рішення, а самі кинулися на порятунок українців.
💬"Звичайні люди стали янголами-охоронцями в буквальному сенсі", – згадує Ірина.
Згодом жінці успішно зробили операцію, і разом з родиною їх прихистила пані Домініка.
💬"Пам’ятаю, коли ми з нею зустрілися вперше, вона привезла нас до себе додому і сказала: "Будемо жити як сім’я". А я... я заплакала: людина вперше нас бачить – і каже такі слова…
Я думаю, що наш випадок – це прообраз майбутнього співіснування двох незалежних вільних країн: Польщі та України. Без кордонів. Без хитрощів. Щиро. Як одна любляча родина, в яку кожен робить свій внесок – економічний, емоційний, духовний".
🇺🇦🇵🇱Історія Ірини яскраво демонструє, як з перших днів наші друзі-поляки підставили плече українцям і допомагали їм врятуватися від війни.
Повну версію розповіді невдовзі можна буде прочитати на сторінках книги «Історії сильних», над якою нині працюють наші волонтери.
