Бадера Олександр Миколайович

Бадера Олександр був родом з міста Володимира-Волинська Волинської області. Проживав у Києві. Захоплювався історією та етнографією, був отаманом Галицько-Волинського козацтва. Мріяв створити музей Січових Стрільців. Він понад усе любив Україну і все своє життя бажав жити у вільній, заможній країні — мріяв, аби діти та онуки були щасливі та здорові й не шукали собі долю по усіх світах. Ніколи не залишався байдужим до беззаконня, яке коїлось в Україні. Був переконаний, що неможливо допускати свавілля зажерливих можновладців і що в цей нелегкий час не можна стояти осторонь від будь-яких подій.

З перших днів Євромайдану він був активним учасником народного спротиву. У нічні чергування, підтримуючи патріотичний дух побратимів, ділився досвідом та знаннями, розповідаючи про славні подвиги козаків. Допомагав пораненим та застудженим, готуючи відвари та настої з трав. Вважав, що народна медицина творить чудеса й зцілює найскладніші недуги. Але сам сильно застудився, коли на Водохреще був облитий крижаною водою. Крім того отримав сильне отруєння газами, але все одно не покинув барикади. 22 січня 2014 року на День Соборності біля стадіону «Динамо» на вулиці Грушевського був сильно побитий силовиками. Його привезли з Майдану в тяжкому стані, однак він залишався при свідомості і спілкувався з рідними. До лікарні не звертався через те, що саме лікарні тоді для побитих та поранених були одним з найнебезпечніших місць. Внаслідок отриманих численних травм помер 28 січня.

Похований в селі Мала Солтанівка Васильківського району Київської області. Залишив чотирьох дітей: трьох дочок 35, 31 і 27 років та сина 24 років.

Бадері Олександру було 66 років…