Клітинський Олександр Іванович

Олександр Клітинський був родом із села Чернелівці Деражнянського району Хмельницької області. У 7 років він залишився без батька. Мати сама виховувала чотирьох дітей. Жили бідно. Щоб допомогти рідним, хлопець був змушений поїхати на заробітки до столиці.

З початку грудня 2013 року перебував на Майдані. Був активним учасником Самооборони. В ніч з 18 на 19 лютого 2014 року під час пожежі у київському Будинку профспілок знаходився на 7-му поверсі будівлі, після чого зник. Побратими сподівалися, що він зумів врятуватися з палаючого будинку. Але, на жаль, хлопець загинув під час цієї пожежі. Його та львів’янина Володимира Топія було тоді офіційно оголошено єдиними загиблими в результаті цієї пожежі. Тіла обох чоловіків волонтери “Пошукової ініціативи Майдану” бачили ще 23 лютого у столичному морзі №1. Про Володимира Топія рідні дізнались невдовзі. А ось особу Олександра Клітинського відразу встановити не вдалося. Його невпізнане тіло знаходилось в морзі по вул. Оранжерейній до початку квітня.

Тим часом друзі продовжували шукати Олександра, вірили, що він живий. Рідні Олександра також чекали його повернення додому. Мама загиблого під час Революції Гідності сподівалася, що він з’явиться в рідному селі на свій день народження, який святкували у травні. Але наприкінці травня київські слідчі зателефонували їм і запропонували зробити аналіз ДНК, щоб встановити, чи невідоме обгоріле тіло з київського Будинку профспілок не було тілом Олександра. На жаль, 8 липня остання надія зникла. По результатах проведеного аналізу було встановлено, що досі не ідентифікований загиблий – це Олександр Клітинський.

Як з’ясувалось згодом, ще 5 квітня його захоронили з почестями на Аскольдовій могилі в Києві. Кошти на поховання зібрала Нацгвардія та небайдужі люди. Тоді в останню путь Олександра проводжали як безіменного Героя Майдану. Він залишив маму, сестру та двох братів.

Олександру Клітинському було 25 років…