Ребро Петро Павлович

Автор Ольга Стадніченко

Народився 19 травня 1932 року в селі Білоцерківці Куйбишевського району Запорізької області в сім”ї колгоспника. Після закінчення Запорізького педагогічного інституту /нині – національний університет/ служив в армії, вчителював у Малокатеринівській СШ,працював у редакціях обласних газет «Червоне Запоріжжя», «Запорізька правда», у книжковому видавництві, в обласному управлінні культури.

Фундатор Запорізької обласної організації національної спілки письменників України /очолював більше 30-ти років/, виховав цілу плеяду талановитих літераторів, заснував ряд літературно-мистецьких свят, зокрема, «Поетичний травень», а також альманахи «Хортиця» /нині-журнал/, «Спокута», «Весела Січ».

Як депутат обласної ради багатьох скликань активно відстоював права української мови і культури в регіоні, виступив проти гіператомізації краю /йшлося про спорудження на Запорізькій АЕС десяти блоків/, засудив скороспілий проект реконструкції заводу «Запоріжсталь», який загрожував землякам ще більшими екологічними лихами, енергійно домагався будівництва обласної бібліотеки імені О.М.Горького, Історичного музею на о.Хортиці, кінотеатру «Перемога» та інших соціально-культурних об”єктів.

Один із засновників обласної організації Товариства української мови «Просвіта» і Асоціації національно-культурних товариств Запорізької області /очолював 15 років/, президент /кошовий/ Міжнародної асоціації гумористів і сатириків «Весела Січ».

Останні десять років – керівник /головний редактор/ науково-редакційного підрозділу з підготовки та випуску серії книг «Реабілітовані історією». За його редакцією побачили світ 4 книги названої серії, тритомник «Повернені імена», десять випусків альманаху-щорічника «Спокута» та ін.

Друкується з 1946 року. Перша збірка віршів «Заспів» вийшла в 1955 році. 

Відомі схвальні оцінки,дані творчості П.Ребра класиками української літератури П.Тичиною, М.Рильським, А.Малишком. О.Гончар писав, що в творах запоріжця «нуртує козацький дух». П.Загребельний назвав П.Ребра «найвеселішим залишком минулих часів серед похмурих «патріотиків» дня нинішнього». На думку академіка М.Жулинського, гумористична серія П.Ребра «Козацькі жарти» - це «дотепна енциклопедія сміху січового козацтва».

Петро Павлович Ребро помер 22 березня 2014 року, похований на Капустяному кладовищі, м.Запоріжжя

У доробку письменника – сто книг для дорослих і дітей (загальний наклад – понад 5 млн.). Значна частина з них побачила світ у роки незалежності України. Це, зокрема, «Вибрані твори» в 5-ти томах, гумористична серія «Козацькі жарти» (12 книг), веселий календар «Козацький сміховник», трилогія «Сміхотерапія» («Помаранчевий сміх», «Майдан Усмішки», «Сміходерка»), збірки «Острів Байди», «Моя Білоцерківка» (лірика), «Ображений Гусак» (байки), «Петрів батіг» (епіграми), «Веселі дуелі» (пародії), літературознавча серія «Українська Мекка», дослідження «Т.Шевченко і Запоріжжя» (у двох книгах), книжки для дітей «Квіти мають імена», «Трінь і Трінька» та ін.

П.Ребро – номінант Національної премії України імені Т.Г.Шевченка, лауреат літературних премій імені С.Руданського, імені І.Нечуя-Левицького, імені П.Тичини, імені Остапа Вишні,імені гетьмана П.Сагайдачного, імені С.Олійника, імені М.Нагнибіди,імені В.Лісняка, імені М.Андросова. Його драматична поема «Заграва над Хортицею» відзначена премією на Всеукраїнському конкурсі на кращу п”єсу, його пісня «Гей, шуми,Великий Луже!» /музика Є.Пасічника/ отримала Гран-прі на Міжнародному пісенному фестивалі «Доля», а пісня «Хвилина мовчання» /музика О.Білаша/ ввійшла до збірки «Сто улюблених пісень». Його книга «Веселиця» видана в серії «Золота колекція української поезії для дітей». Крім того, П.Ребро - лауреат Всеукраїнського фестивалю «Вишневі усмішки», Всеукраїнського конкурсу на кращу байку, фестивалів «Пісенний вернісаж», «Золоті трембіти», «Мамині джерела», журналу «Перець» та ін. Твори П.Ребра перекладені на багато мов народів СНД і світу. Вони ввійшли до антологій, календарів, шкільних підручників тощо.

Письменника нагороджено: орденами Трудового Червоного прапора, Дружби народів, «За заслуги перед Запорізьким краєм» (ІІ ступеня), медаллю «За трудову доблесть», ювілейною медаллю «За розвиток Запорізького краю», Шевченківською медаллю, Почесними грамотами Верховних Рад Киргизії, Абхазії, Калмикії, Почесною відзнакою Національної спілки письменників України. 

Він – член ради старійшин Запорізької області, радник голови облдержадміністрації, почесний доктор Запорізького національного університету, почесний громадянин с.Білоцерківки. Стипендіат Президента України.

Жінка - Ребро Клара Савівна (07.05.1939 - 07.05.2015)

Донька - Оксана Петрівна Ребро, засновниця Благодійної організації "Запорізький обласний благодійний фонд імені Петра Ребра", приватний нотаріус.