Українська

Пирогово - найулюбленіший киянами музей під відкритим небом. Оксана Дубініна

Пирогово - найулюбленіший киянами музей під відкритим небом. Оксана Дубініна

Опис

Пирогово - найулюбленіший киянами музей під відкритим небом. Це місце має якусь величезну магічну силу і енергетику тому, що цьому сприяють мальовничі простори території музею, а ще ретельно збережена історія рідного краю та українського етносу. 

Хоча офіційна назва музею «Національний музей народної архітектури і побуту України», але кияни та гості Києва називають його «Пирогово» по назві села Пирогів, що знаходиться тісно поряд.

Перше моє знайомство з музеєм відбулося в середньому шкільному віці - наша вчителька організувала екскурсію всьому класу. 

Ми тоді, неначе через портал часу, потрапили в старовинне українське село зі сторінок «Кайдашевої сім‘ї» Нечуя-Левицького або «Вечорів на хуторі близ Диканьки» Гоголя. Справжні хати під солом‘яними стріхами, побілені, з глиняними долівками, з усім господарським начинням, з горщиками, макітрами та колисками, прялками та ткацькими верстатами, колодязі з журавлями, вози та комори і т.д. Розмальовані печі, вишиті рушники та багато вишиванок, предметів побуту, ретельно зібраних з великої кількості сіл по всій Україні. 

Екскурсовод з захватом розповідала про експедиції з пошуку збережених артефактів по селам України, про те, як перевозили розібрані хати та дерев‘яні церкви і реставрували їх на місці. Яка була проведена клопітка і тривала праця по наповненню музею оригінальними історичними речами і важливими експонатами. 

Кожна хата - окремий музей з елементами побуту селян. З того часу цей чарівний музей-парк - мій фаворит.

Але крім етнічних та архітектурних експонатів музей полюбився киянам мальовничим ландшафтом, який переходить з пологих рівнин з пшеничними полями, фруктовими садами і берізками, в круті пагорби зі смереками, що нагадують собою Карпати.

Прогулянки всією сім'єю, побачення закоханих, візити з друзями з інших міст та країн - тут завжди можна здивувати та подарувати натхнення.

Такий тип музею ще називають «скансен» - етнографічний комплекс, музей-село просто неба. (У далекому 1891 р у Стокгольмі був вперше відкритий такий музей з назвою Скансен)

Величезне розмаїття квітів та дерев, стежки-дороги, що в'ються по всій території музею, плавно переходячи з одного до іншого представлених регіонів України, роблять Пирогів також найулюбленішим місцем піших прогулянок та велосипедних маршрутів, а ще тут їздить музейний поїзд на колесах, що в будь-який сезон дарує приємну прогулянку. 

На Співочому полі музею регулярно відбуваються святкові концерти з відтворенням українських традицій та звичаїв. Це і театралізовані вистави, ярмарки та гуляння. Концертне поле розраховане приблизно на 10 тисяч глядачів.

В кожного з нас знайдуться улюблені фото, зроблені на території музею. Він цих світлин йде спокій і тепло, гарнюні хатини та пейзажі та ще гордість за вправність і хазяйновитість наших предків. Поділіться з нами, якщо бажаєте, своїми улюбленими фото музею в коментарях, це нам дарує відчуття спокою та приємні мрії🥰)

**Довідка про музей:

Національний музей архітектури та побуту вирішено було започаткувати 6 лютого 1969 року. 

Цілих 7 років велися проектні роботи і збір цінних експонатів по всій Україні. Відкрився музей 17 липня 1976 року. На той момент було 150 об‘єктів з XVI по ХХ ст., зараз більше 300.

Окремо музей має ціле селище зразків будинків 70-80-х років, на той час були представлені досить сучасні будівлі.  

Музей розвивається, він дуже популярний. 

Після перемоги Україну чекає туристичний бум, то ж хочеться побажати музею архітектури і побуду процвітання!На вході нас зустрічають великі дерев'яні вітряки і звивиста стежка в казкову подорож в минуле.

Автор Оксана Дубініна

Фото
4184ed00-19d5-47fe-a594-f81d7b8eb8e1.jpeg
40497a2e-9490-4ae3-9002-7f6da76ee01e.jpeg
2e81c3fe-dd2d-45f9-9e6f-5dc8b7fe1fcc.jpeg
5b36e536-6680-4b16-a693-ead0d9573bd7.jpeg
8ff35a59-b350-419f-9278-2ac4acc131ed.jpeg
5b29852f-ef4b-4420-adbd-e023b986d65a.jpeg
b8b441b3-683d-4125-8ac2-cfd97cc7bf97.jpeg
81198c38-295e-4919-bec1-df9163c1cb5c.jpeg
317c2ed0-97ed-4928-a3cf-cac996f28a97.jpeg
fccf22a0-908a-4cd3-b33a-d612e075d400.jpeg
2990e0dc-d0ef-4d51-ad7d-704a14e0518f.jpeg
ab112238-d23e-46e8-b7e0-4078b104ccae.jpeg
45d840eb-1064-4801-80cf-75a4a34f9582.jpeg
b41ad973-83a3-417a-8d82-47b22f651f67.jpeg
4744028e-4356-49d1-b345-7f05cbdeb394.jpeg
d94be81c-42a5-4d30-8b37-5012c94f7019.jpeg
2b3d49d0-3de1-452d-a515-42d7aca8abc5.jpeg
03e05927-7f45-4c48-aff8-e1de7fa972d8.jpeg
3bd15da8-514e-4d85-96ea-366dfb189e9a.jpeg
2997dd01-384a-49b2-b54c-30dd82b142c0.jpeg
42dcf0df-994d-46a7-820f-7cb5714c4943.jpeg
0f795d65-4104-44cd-bde9-84fe7ba42a63.jpeg
d6ec9771-6f38-4203-9d0e-fffb11c7e46b.jpeg
0813b7c5-bfe0-4153-8269-3c872a243c48.jpeg
c976a141-7f7a-407a-924b-fa37638fb2f8.jpeg
0d932275-34ff-4831-aa13-050a0c67857c.jpeg
1affa844-da31-48f2-b3ff-eb2b51cd2fda.jpeg
129e085a-b3cc-423d-b6da-ad0a884f9a67.jpeg
0f0d8f17-518f-4828-baeb-c9b609dbec73.jpeg
8f716951-45ce-44f3-ac54-c13e30e41e5f.jpeg
760ec126-a7d9-43da-9911-db0bf4228ec1.jpeg
15f76259-7404-47d3-8d36-be54c4f08be9.jpeg
24d9a081-4ce4-44f6-acf7-cfe1d0998cee.jpeg
Посилання

Публікації інших авторів про вітрякі:

Символіка вітряків в українській традиції