Пісня "Чорнобривці"

Будучи студентом філологічного факультету Київського університету,

Микола Сингаївський зі студентами-активістами вперше потрапив до

Франції. І, здається, у Парижі він побачив раптом величезну клумбу з

різноманітними квітами, що довкруж обсіяні були якраз чорнобривцями. То

таке справило на нього враження - квіти його мами так далеко від Шатрищ - що саме там, у Франції, і були написані перші рядки невмирущих тепер «Чорнобривців». На той час вони вже дружили з Володимиром Верменичем.

Микола Федорович повернувсяз Франції і розповів про свій задум

пісні про матір та чорнобривці Володимиру Верменичу. У композитора вже була музика, під неї якраз і лягли ті вірші,початі в Парижі. 

То був 1957 рік.

Чорнобривці

Чорнобривців насіяла мати

У моїм світанковім краю.

Та й навчила веснянки співати

Про квітучу надію свою.

Приспів:

Як на ті чорнобривці погляну,

Бачу матір стареньку,

Бачу руки твої, моя мамо,

Твою ласку я чую, рідненька.

Я розлуки і зустрічі знаю –

Бачив я у чужій стороні

Чорнобривці із рідного краю,

Що насіяла ти навесні.

Приспів:

Як на ті чорнобривці погляну,

Бачу матір стареньку,

Бачу руки твої, моя мамо,

Твою ласку я чую, рідненька.

Прилітають до нашого поля

Із далеких країв журавлі,

Розквітають і квіти і доля

На моїй українській землі.

Приспів:

Як на ті чорнобривці погляну,

Бачу матір стареньку,

Бачу руки твої, моя мамо,

Твою ласку я чую, рідненька.

                                1957 рік.

Вперше пісня прозвучала в шістдесятому році в Київській філармонії на

творчому вечорі видатного артиста Костянтина Огнєвого. А народне

визнання прийшло до «Чорнобривців» після виконання К. Огнєвим цієї пісні

в Канаді. Ось як він сам про це писав: «Літня естрада. Сила-силенна

народу. І починаю я співати про чорнобривці. На другому куплеті

дивлюсь, із задніх лавиць піднімаються люди і виходять, просто-таки

вибігають. Мені аж холод по серцю війнув. Однак за кілька хвилин всі ті

люди повертаються і несуть оберемками квіти, чорнобривці. І поки я

доспівав, то вся сцена була в тих чорнобривцях».

Саме відтоді, переконував Костянтин Огнєвий, «Чорнобривці» розквітли

в народі. Саме відтоді, переконував Костянтин Огнєвий, «Чорнобривці» розквітли в народі. ЇЇ потім взяли собі до репертуару і Олександр Таранець, і Дмитро Гнатюк, і далі десятки старших імолодих виконавців від Квітки Цісик до Віктора Павліка, Віталія Козловського, Таїсії Повалій.

Пісня «Чорнобривців насіяла мати…» стала піснею-присвятою Миколи Сингаївського не тільки його матері Уляні, а й усім нашим працьовитим матерям, що понадп’ятдесят років щемливо звучить нетільки в українському піднебессі, звертаючись до наших матерів, їїспівають далеко за межами України