01 липня 1957
Будучи студентом філологічного факультету Київського університету,
Микола Сингаївський зі студентами-активістами вперше потрапив до
Франції. І, здається, у Парижі він побачив раптом величезну клумбу з
різноманітними квітами, що довкруж обсіяні були якраз чорнобривцями. То
таке справило на нього враження - квіти його мами так далеко від Шатрищ - що саме там, у Франції, і були написані перші рядки невмирущих тепер «Чорнобривців». На той час вони вже дружили з Володимиром Верменичем.
Микола Федорович повернувсяз Франції і розповів про свій задум
пісні про матір та чорнобривці Володимиру Верменичу. У композитора вже була музика, під неї якраз і лягли ті вірші,початі в Парижі.
То був 1957 рік.
Чорнобривців насіяла мати
У моїм світанковім краю.
Та й навчила веснянки співати
Про квітучу надію свою.
Приспів:
Як на ті чорнобривці погляну,
Бачу матір стареньку,
Бачу руки твої, моя мамо,
Твою ласку я чую, рідненька.
Я розлуки і зустрічі знаю –
Бачив я у чужій стороні
Чорнобривці із рідного краю,
Що насіяла ти навесні.
Приспів:
Як на ті чорнобривці погляну,
Бачу матір стареньку,
Бачу руки твої, моя мамо,
Твою ласку я чую, рідненька.
Прилітають до нашого поля
Із далеких країв журавлі,
Розквітають і квіти і доля
На моїй українській землі.
Приспів:
Як на ті чорнобривці погляну,
Бачу матір стареньку,
Бачу руки твої, моя мамо,
Твою ласку я чую, рідненька.
1957 рік.
Вперше пісня прозвучала в шістдесятому році в Київській філармонії на
творчому вечорі видатного артиста Костянтина Огнєвого. А народне
визнання прийшло до «Чорнобривців» після виконання К. Огнєвим цієї пісні
в Канаді. Ось як він сам про це писав: «Літня естрада. Сила-силенна
народу. І починаю я співати про чорнобривці. На другому куплеті
дивлюсь, із задніх лавиць піднімаються люди і виходять, просто-таки
вибігають. Мені аж холод по серцю війнув. Однак за кілька хвилин всі ті
люди повертаються і несуть оберемками квіти, чорнобривці. І поки я
доспівав, то вся сцена була в тих чорнобривцях».
Саме відтоді, переконував Костянтин Огнєвий, «Чорнобривці» розквітли
в народі. Саме відтоді, переконував Костянтин Огнєвий, «Чорнобривці» розквітли в народі. ЇЇ потім взяли собі до репертуару і Олександр Таранець, і Дмитро Гнатюк, і далі десятки старших імолодих виконавців від Квітки Цісик до Віктора Павліка, Віталія Козловського, Таїсії Повалій.
Пісня «Чорнобривців насіяла мати…» стала піснею-присвятою Миколи Сингаївського не тільки його матері Уляні, а й усім нашим працьовитим матерям, що понадп’ятдесят років щемливо звучить нетільки в українському піднебессі, звертаючись до наших матерів, їїспівають далеко за межами України