Салітра Володимир Богданович

Володимир Богданович Салітра народився 24 липня 1989 року на Львівщині, в селі Волиця Жовківського району. Рано залишився сиротою. На момент смерті батьків молодша сестра Володимира вже була повнолітньою, а молодший брат ще ні. Щоб брата не забрали до інтернату, Володимир оформив над ним опікунство та замінив йому батьків.

На війну пішов у листопаді 2016 року. Односельцям пояснював: одним із мотивів такого рішення було бажання захистити від військового призову брата. Служив Володимир у складі 24-го ОМБр імені Короля Данила. Був заступником командира бойової машини.

"Він завжди був першим. Першим у роботі, яку виконував з неймовірною завзятістю, першим – у бою в разі потреби. Про якісь порушення дисципліни в його випадку ніколи не було й мови. Володар усіма видами озброєння... Це дуже велика втрата. для нас. Тому що Володя був реально дуже хорошим фахівцем. У всіх областях", – згадує командир роти, в якій служив загиблий боєць Віктор Білеков.

У ніч з 11 на 12 липня Володимир Салітра знаходився на одному із наглядових пунктів неподалік селища Тарамчук Мар'їнського району Донецької області.

"Вночі почався мінометний обстріл. Володимир хотів визначити, звідки саме стріляє міномет - і трохи відкрився... Виявилося, що міномет був просто приманкою. Працював ворожий снайпер", - розповідає ротний.

Куля калібру 12,7 влучила Володимиру у груди. Через сильну кровотечу він помер менш ніж за хвилину після поранення.

Побратими згадують: наприкінці року Володимир завершував трирічний контракт. Він планував зробити невелику перерву, щоб вирішити проблеми, що накопичилися вдома. І трохи відпочити. Далі збирався знову повернутися до ЗСУ. Додому ж мав намір з'їздити наприкінці місяця: 24 липня йому мало виповнитися 30 років.

15 липня героя поховали у рідному селі.

У нього залишилися сестра, брат, цивільна дружина та 1,5-річна дитина.

Книга пам'яті полеглих за Україну

Львівщина втратила 29-річного захисника.