Колись мій бос і вчитель розказав, як обідав у дуже модному ресторані за кордоном. Поки гості чекали на їжу, їх пригостили цвітною капустою, щоб не нудились. Я не пам'ятаю, як вона була приготована - бланширована, печена, палена... Але з усіх сервірованих потім страв вона виявилась найсмачнішою і запам'яталась.
...Тімур давно вмовляв мене заїхати в Positano у Silver Breeze, але у мене залишилась "травма" після першого і до сьогодні єдиного візиту незабаром після відкриття (багато років тому), тому я довго відмовлялась, а сьогодні погодилась. І, справді, була дуууже приємно вражена, наскільки все змінилось - небо і земля. Офіціанти - супер, їжа - якісна, страви не доводилось чекати ні хвилини, атмосфера - розслаблююча, наскільки це зараз можливо. Той цінний випадок, коли відчуваєш, що насолоджуєшся моментом.
...Щодо "цвітної капусти". Поки я мила руки, нам принесли комплімент. Сир зі смужками тоненького коржика. Так от з усього обіду мене найбільше вразила саме ця "цвітна капуста". Основа - страчатела, але відчуваєш, що присутні й інші сири, в тому числі - овечий, бо смак цікавий, багатий і збалансований.
Запитала офіціанта, чи я вгадала? Так, сири від "Лавки традицій": зараз - страчатела, овечий і підкопчений. Я б таке охоче замовила окремою стравою, але, може так треба? "Гарного - потрошку". І з порога завоювати довіру гостя, налаштовуючи на те, що далі теж буде смачно.
Елізабет Кригановскі