Сім’я моя - це сім’я мережевої доби. Наталя Ємченко
Моя Сім’я
***
Сім’я моя - це сім’я мережевої доби
Я вже писала, що вважаю мережевість основою української стійкості і історично, і сьонодні і в майбутньому. Основою збереження нами політичної нації, її субєктності, її успіху
А значить - Основою нашої свободи (бо вона і є центральним елементом українства як явища)
Мережеві дома, мережеві громади, мережеві бізнеси, мережеві спільноти за інтересами, мережі замість (точніше - як основа) інститутів, навіть військо наше великою мірою мережеве
За моїм глибоким переконанням, українська мережевість є фантастичним за своєю природою феноменом
Вона - джерело нашої вітальності, нашої субєктності, нашого будь-якого успіху
І Сім’я мережевої доби - це не розкіш, не рудимент і не опція. Сім’я - базовий елемент, вузол першого порядку, основа
І це не має нічого спільного із фундаменталізмом і традиційними цінностями (де я догма), бо мова йде не про традиційну сім’ю, а про дещо більше, про таку собі вільну, дещо спорадичну родинність
Щось типу - для повної свободи кожній людині потрібна справжня родина
Родина не за формою, а за суттю
***
Я не буду тут відкривати дискусію щодо тотожності (чи не тотожності) термінів сім’я і родина
Бо для мене і сім’я, і родина - про одне й те саме
Про безумовну приналежність будь-якої людини до певноі, його першої мережі
Тобто - сім’я для мене існує і створює для людини цінність, коли вона є для нього безпечною мережею і першим (можливо - головним) досвідом солідарізаціі та повязаність) для кожного її члена
Сім’я - перша мережа людини. Найбільш безумовна і найбільш безпечна. І чим більше ця мережа, чим більше в ній кол і гілок, чим ширша вона географічно, чим різноманітніша професійно - тим цінніша
***
Я виросла в Донецьку в великій, складній, цікавій родині, де я отримала думаю відсотків 80-т мого мережевого досвіду (родина здебільшого єврейська, але не виключно - в неї завжди був відкритий код, тобто приймали в неї чоловіків і дружин досить легко і дуже інтенсивно, як ми робили і робимо все)
Досвіду різномаїття
Досвіду безумного прийняття і підтримки
Досвіду підтримання стосунків зав’язку певному ритму відносин
Досвіду вирішення конфліктів
Досвіду отримання допомоги за запитом (і без нього)
Досвіду отримання зворотнього зв’язку
Досвіду використання можливостей цієї великої мережі і досвіду віддавання цій мережі частини моїх можливостей
Досвіду об’єднання зусиль усіх гілок сім’ї в моменти великих потрясінь
Досвіду сімейного бізнесу
І інших дуже різних досвідів життя в спільноті без транзакційний витрат (тобто із максимальним рівнем довіри)
Досвіду стійкості і сили мереж
Досвіду сили і величини можливості ніколи не бути один на один із біллю, злом, бідою, стразами
Досвіду зміни соціальних ролей протягом життя всередині родини (і того, що це - нормально)
У будь-який момент часу мінімум членів родини, які б були безумовно на моєму боці, на зв’язку і в ресурсі було не менше ніж 50
Мама, папа + ми із братом
Мамин старший брат, його дружина, дві його доньки і їх чоловіки і діти
Мамина молодша сестра
Маминим батьки
Мамина тітка Сіма, її чоловік і діти (донька і син), а також їх сім’ї
Мамини двоюрідні/троюрідні брати і сестри (я дуже щільно спілкувалася із 6-му, по світу їх набагато більшу) і їх сім’ї, які пов’язували нас із іншими єврейськими
І ще безліч дуже різного за статусами, ступінню близькості і походженням народу
І кожен член родини, із створенням власної сім’ї, приводив не лише дружину або чоловіка, він приводив нове коло. Колись дуже наше, колись не дуже - але то вже інша історія
***
Бути членом моєї родини означало і означає декілька базових речей (такі собі неписані правила):
- Бути завжди прийнятою будь-яким членом моєї сім’ї в будь-який момент часу в режимі свята (принцип відкритих дверей)
- Бути завжди на зв’язку для будь-якого члена родини в режимі такого-собі очікування (принцип першого приоритету)
- Зустрічати членів родини як гостей, на яких завжди чекаєш (принцип такого собі туристичного бюро)
- Приймати найдивніші особливості членів родини не як Багг, а як Фічу (принцип безумовного прийняття)
- Віддавати в родину трішечки більше ніж отримав від неї (на умовні 10%)
***
Мої діти виросли в тій самій мережевій сім’ї із тими самими базовими налаштуваннями
Вони мислять себе вільними, але не самотніми
Вони живуть свої життя, але є частиною життів інших
Вони будують із членами великої мережевої сім’ї власні стосунки як надбудову над базою, яку я описала вище (наприклад, вони дуже пов’язані із моїми батьками і сім’єю мого брата своїми власними стосунками, можливо глибшими і багатшими, ніж мої)
Вони дуже пов’язані між собою, але ця повязаність не обмежує їх в їх виборах, скоріше підтримує
Вони обговорюють один із одним свої великі рішення (навчання, бойфренди, робота, виклики, здоров’я і тисячі інших питань). Радяться. Співдіють.
***
Мої діти мислять своє майбутнє Україною великою мірою тому, окрім єврейської родини по лінії моєї мами вони мають дві дуже різні українські гілки - гілка мого папана і гілка мого чоловіка (їх батька)
Два ні тому моя старша донька сказала, що починає планувати своє повернення в Європу - не зараз, але і не за 10 років (зараз вона в Канаді)
чому?, - спитала я її
не бачу сенсу бути так далеко від вас, - відповіла вона так, немов би це очевидно. - але маю підготувати все, я ж буду повертатися не сама (мова йде про її канадійського хлопця)
Я не знаю, які рішення вона буде приймати, яку сім’ю створить, яке життя проживе
Єдине, що я знаю точно - завдяки великій родині вона вже володіє великим ступенем свободи і безпеки
***
Коли почалося повномасштабне вторгнення ми всі діяли як величезна працююча ефективна мережа
Шериши ресурси
Разом приймали рішення
І …. Розширювали мережу
Ця війна показала нам величезу силу мережевої родини і дала всім нами імпульс більше цінити її, більше інвестувати в неї, краще використовувати її можливості, розширювати її, підсилювати її, передавати секрети її розбудови іншим
Доречі велику і дуже важливу роль в цій мережі відіграє велика гуцульська родина мого чоловіка, яку я нескінчено люблю, ціную і вважаю абсолютним даром, на який я не розраховувала і за який дуже вдячна йому і небесній канцелярії, в якій мене дюблять
***
У мене немає універсального рецепту творення мережевої родини
Тим не менш, є мій, не універсальний:
Дбати і Цінувати. вірити і пам’ятати що кожен член родини має свій дар, свій прихований скарб. Навчати цьому один одного і вважати пошуки цього дару головною справою всієї родини. І щодня робити хоча б один, хоча б маленький крок, маленьку дію щоб цей дар знайти і реалізувати. При чому не просто діяти, а діяти спільно
Спілкуватися. Тут безліч інструментів, але я як людина системна роблю ставку на традиції, бо саме вони сворюють певний ритм відносин. Створювати, наповнювати сенсами та підтримувати сімейні традиції (суботи, великі свята, системні поїздки в гості один до одного, сімейні фотосесії, сімейні архіви і так далі)
- Лагодити. Зберігати чистоту у стосунках всередині сім’ї. Будь-який бруд, дисфункцію, образу - бачити, називати на справжнє ім’я і прибирати її, взагалі або принаймі за периметр родини
