Українська

Василь

Сліпак Василь Ярославович

Співак, Військовий

Основна інформація
Василь
  • Рід діяльності

    Співак, Військовий

  • Дата народження

    20 грудня 1974

  • Дата смерті

    29 червня 2016 (41 рік)

  • Громадянство (а)
    UA flagsУкраїна
Біографія

Василий Ярославович Слипак — украинский оперный певец, солист Парижской национальной оперы, волонтёр, участник боевых действий во время войны на востоке Украины в составе добровольческого украинского корпуса «Правый сектор». Герой Украины , кавалер ордена «Золотая Звезда».

Народився 20 грудня 1974 року в місті Львів. У 1991 році закінчив середню школу №46 (нині – спеціалізована середня загальноосвітня школа №46 імені В’ячеслава Чорновола) міста Львова.

Співати почав з дитинства. У 1983-1994 роках був солістом Львівської державної Академічної чоловічої хорової капели «Дударик».

У 1992-1997 роках навчався у Вищому державному музичному інституті імені М.В.Лисенка (нині – Львівська національна музична академія імені М.В.Лисенка). Під час навчання в інституті оволодів значним репертуаром із творів українських і західноєвропейських композиторів. 

У 1997 році Сліпак успішно подолав конкурсне випробування на вступ до складу Паризької національної опери. Його голос дав змогу почати сольну кар‘єру у Франції та Європі. У 1997 році у місті Ріоні (Франція) він був учасником фестивалю класичної і джазової музики «Рояль у Ріоні». У 1998 році на Міжнародному пісенному конкурсі у місті Марманді (Франція) отримав приз «Молода надія», брав участь у концерті переможців.

У 2008 році розпочав великий концертний тур Європою. Виконував оперні партії: Ескамільо, Тореадор («Кармен» Ж.Бізе), Фігаро («Весілля Фігаро» В.А.Моцарта), Рамфіс («Aїда» Дж.Верді), Борис («Борис Годунов» М.П.Мусоргського), Ігор («Князь Ігор» О.П.Бородіна), Гремін («Євгеній Онєгін» П.І.Чайковського), Командор, Мазетто («Дон Жуан» В.А.Моцарта), Ліндорф, Дапертутто, Коппеліус, Міракль («Казки Гофмана» Ж.Оффенбаха), Спарафучіле («Ріголетто» Дж.Верді), Зарастро, Оратор посвячених, Принц Пріст («Чарівна флейта» В.А.Моцарта), Смерть, Гучномовець («Імператор Атлантиди» В.Ульманна), Дон Жуан («Дон Жуан» В.А.Моцарта), Рене, король Провансу («Іоланта» П.І.Чайковського), Коллен («Богема» Дж.Пуччіні), Мефістофель («Фауст» Ш.Ґуно), Банко («Макбет» Дж.Верді), Джованні да Прочіда («Сицилійська вечірня» Дж.Верді), Філіп II («Дон Карлос» Дж.Верді), Базиль («Севільський цирульник» Дж.А.Россіні), Ральф («Пертська красуня» Ж.Бізе), Граф Родольфо («Сомнамбула» В.Белліні), Дон Альфонсо («Так чинять усі» В.А.Моцарта), Демон («Демон» А.Г.Рубінштейна) тощо.

У 2004 році він був активним учасником Помаранчевої революції. У грудні 2013 року з початком Революції гідності очолив волонтерський рух – координував у Франції громадські акції, спрямовані на підтримку України. 

Після початку антитерористичної операції на сході України В.Я.Сліпак створив у грудні 2014 року благодійну організацію «Українське братство/Fraternitе Ukrainienne», допомагав захисникам України. 

Весною-літом 2015 року воював у селищі Піски Ясинуватського району Донецької області у районі Міжнародного аеропорту «Донецьк», брав участь в боях за місто Авдіївка Донецької області у складі 1-ї окремої штурмової роти 7-го окремого батальйону Добровольчого українського корпусу «Правий сектор», був поранений. 

29 червня 2016 року, виконуючи бойове завдання як кулеметник у складі 1-ї штурмової роти Добровольчого українського корпусу «Правий сектор», В.Я.Сліпак загинув у бою близько 6:00 від ворожої кулі калібру 12,7 міліметрів, яку випустив російський снайпер з великокаліберної гвинтівки. Ціною власного життя він врятував побратимів, які відбили атаку російських бойовиків на селище міського типу Луганське Бахмутського району Донецької області з боку міста Дебальцеве та перейшли у контрнаступ, посунувши противника з двох укріплених позицій на висотах поблизу села Логвинове Бахмутського району.

1 липня 2016 року похований на полі Почесних поховань №76 Личаківського кладовища міста Львів.

Нагороди

Указом Президента України №42/2017 від 20 лютого 2017 року за виняткову мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові учаснику антитерористичної операції Сліпаку Василю Ярославовичу посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».

Нагороджений орденом «Золота Зірка» (20.02.2017; посмертно), орденом «За мужність» I ступеня (30.06.2016; посмертно).

Фото
a15ca054-858f-430d-891b-c536b23034fe.jpeg
e5489304-5d0d-4125-9898-3838dab36f8e.jpeg
6c1da0c1-5f17-4876-9d44-028824ca6db0.jpeg
1b498dd6-03ff-4d31-bf8e-5001af3c5df0.jpeg
Співчуття

Поки що немає жодного повідомлення