СУЧАСНА АРХІТЕКТУРНА КРИТИКА ЯК ЖАНР ЖУРНАЛІСТИКИ.
Сьогодні це - швидкісні статті в інтернеті за гроші. А коли є гроші - то є мета. А без грошей писати сумно. Тоді має бути якась добра ідея, заради якої є сенс писати навіть без грошей. А якщо сам письменник платить за свою публікацію - це вже наукова стаття. Отже, критичні статті виходять швидко, і перевіряти інформацію мінімум за двома джерелами нема коли. Тому факти не обов'язково усі достовірні. Сучасні явища ще не мають сталих назв, тому все можна найменувати самому і називати стилем будь-що, особливо якщо придумати назву. Фахівців не часто запрошують для консультацій чи участі, бо вони напишуть правду. Можуть таке зробити навіть без грошей. А гроші ж платять не просто так, бо є мета. Яка ж мета сучасної архітектурної критики? Гарно написати про щось конкретне. І навколо цього створити контекстний фон, щоб не була помітна мета. Окремий піджанр сучасної архітектурної критики - коли треба щось описати максимально негативно. Підходить цілий період чи низка споріднених об'єктів. Це гарно привертає увагу і гроші, але писати краще про давно минулі часи, бо сучасники справедливо ображаються. У критичному об'єктиві професіонала будь-що буде виглядати так, як треба, бо є мета. Як гарно, що архітектори не особливо читають сучасну архітектурну критику!
(На фото панорами Google Maps - сучасна забудова Києва, яка не піддається архітектурній критиці, бо формується стихійно, і місто росте ніби несвідомо)