Сущевський Андрій Вікторович

Андрій Вікторович Сущевський, старший солдат, народився 3 червня 1978 року в смт Комишувасі Оріхівського району Запорізької області. У 1993 році отримав неповну середню освіту ЗОШ, закінчив ПТУ у м. Оріхові за спеціальністю «механік-тракторист». З 1999 до 2001 року проходив службу в Криворізькій танковій дивізії, отримав військове звання єфрейтора водія 1-го класу та посвідчен­ня водія БМП. Працював у колективі особового складу пожежної частини в смт Комишувасі.

А. Сущевський призваний за мобілізацією 31 липня 2014 року Оріхівським РВК. Служив старшим солдатом у 17-й танковій бригаді (м. Кривий Ріг), останнє місце дислокації військової части­ни було під Дебальцеве Донецької області.

Зник безвісти 18 вересня 2014 р. поблизу смт Калинове Луганської області коли розвідгрупа на БМП потрапила у засідку терористів. Опізнаний за ДНК-експертизою у Дніпропетровському морзі. Похований 7 листопада 2014 року на кла­довищі смт Комишувахи. Залишилися мати, дружина та донька.

Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі А. В. Сущевський нагороджений орде­ном «За мужність» III ступеня (посмертно).

21 вересня 2017 року старший солдат А. В. Сущевський наго­роджений орденом «За заслуги перед Запорізьким краєм» III сту­пеня (посмертно).

Книга пам'яті полеглих за Україну

Невиплакані сльози України