СВОБОДА РЕКОНСТРУКЦІЇ. Гліб Ушаков
СВОБОДА РЕКОНСТРУКЦІЇ.
На фото: приклад у Києві, коли на ділянці була стара дача, поруч – кіоск і проєкт нового будинку називається: реконструкція під будівлю торговельного призначення з адміністративними приміщеннями по вул. Академіка Філатова, 5.
Реконструкція як термін стала настільки всеохоплюючим філософським поняттям, що включає навіть нове велике будівництво на ділянці, де було раніше хоч щось маленьке.
Реконструкцією забудови почали називати знесення цілих кварталів середньої поверховості і будівництво на тих самих ділянках нових 25-поверхових ЖК, залишаючи існуючі вузькі вулиці і збільшуючи щільність забудови та кількість мешканців у кілька разів.
А знесення якоїсь існуючої будівлі і спорудження нового будинку на вже чистому аркуші ділянки – це вже звична реконструкція. Хоча це може бути й цілком нормальний новий об’єкт і має таким і вважатись.
Насправді сучасна реконструкція – це благородна та раціональна діяльність. Тоді адаптуються окремі існуючі будівлі. Усе старе не перетворюється на гори будівельного сміття, яке спотворює природне середовище біля міст безперспективними звалищами із суміші бетону, скла та цегли. Тоді у структурі нових комплексів залишаються цікаві будівлі минулого, які зберігають історію місця і додають глибини сприйняття та унікальності новому середовищу. У минулих промислових спорудах створюються лофти громадських закладів. Залишаються окремі технічні споруди як історичні форми.
Але у дійсності через нечіткі нормативно-законодавчі визначення реконструкції практикується все, що можливо, оформляти як реконструкцію, при цьому позбутись існуючих споруд (навіть цінних історичних будинків, які не мають охоронного статусу). І отримати завдяки формулюванню «будівництво в умовах реконструкції» більшу свободу від нормативних обмежень порівняно з повністю новим будівництвом.
Через розмиті визначення термінів нове будівництво часто маскується під реконструкцію, а повну реконструкцію можуть спокійно робити на об’єктах, де має бути обережна реставрація.
Для раціонального розвитку Києва, та й взагалі вітчизняної архітектури, важливо визначитись з найменуваннями, щоб не було випадків, коли нова будівля називається реконструкцією, а цінний історичний будинок – аварійною заброшкою, а повна реконструкція з відтворенням знесеного історичного фасаду – реставрацією з пристосуванням.
