Василь Стус: "Ти наче птах безкрилий..." - першопублікація

Ти наче птах безкрилий

ти лиш вогонь, що блима уночі,

уже відцвів чи може зацвітаєш

осіннім падолистом летючи

І буде день для тебе

останній зойк ост[анніх] ж[ест]ів

і твої руки, як плат[а] верба

застигнуть над розхристаністю днів

Варіанти: 2 ти лиш вогонь, що блима <летючи,>

4 осіннім падолистом <уночі>

Плат – діал., зрубаний стовбур великого дерева. "Плата верба" - верба, у якої зрубаний стовбур - образ, близький за настроєвістю до світопочувань Василя Стуса 1970-1971 рр., хоча прочитання самого означення залишається під сумнівом.

Вірш публікується вперше, за майже чистовим автографом, записаним

олівцем на форзаці книги, яку Василь Стус взяв для роботи у Леоніда Селезненка - ерудита і товариша, свідчення якого стали важливою складовою обвинувачувального висновку 1972 р.

Жан Ануй. Пьесы, Том 1 / Переводы с французского под редакцией Е.Бабун. - Москва, Искусство, 1969.

Жан-Марі́-Люсьє́н-П’єр Ануй (фр. Anouilh, 23.06.1910, Бордо — 03.10.1987, Лозанна, Швейцарія).

Дмитро Стус

https://stus.center/p/ti-nache-ptakh-bezkrilii---pershopublikatsiia-851733