Василь Стус

Василь Стус (1938–1985)

_______________________________________________

Життєвий Контекст (Поетична Синтеза)

Поет-Свідок. Нескорений Дух Слова.

Василь Стус, один із найвеличніших поетів XX століття, присвятив життя боротьбі за людську гідність і мову. 

Він став голосом національної совісті, що відмовився від компромісів із тоталітарним режимом. 

Його поезія, філософська та сповнена жертовної любові до України, є нетлінним заповітом Свободи.

_______________________________________________

Дитинство та Формування

Народився на Вінниччині, виріс у Донецьку. 

Формування Стуса відбувалося в умовах придушення національної ідентичності. 

Отримавши філологічну освіту, він швидко усвідомив свою місію Охоронця Слова в часи духовної окупації. 

З юних років він обрав шлях інтелектуального опору.

_______________________________________________

Подвиг Сповідництва

Не відступив. Не зрадив.

Подвиг Стуса розпочався публічними протестами проти арештів української інтелігенції у 1965 році. 

З цього моменту він став Сповідником — тим, хто свідомо прийняв страждання за Істину, не зрікаючись своїх переконань і не прохаючи про поблажливість. 

Його твори та правозахисна діяльність стали богослужінням Правді.

_______________________________________________

Табірний Шлях (Голгофа) / Місце Страждання

Двічі засуджений до ув'язнення (1972 та 1980 роки) за "антирадянську агітацію". Більшість свого подвигу Стус пройшов у таборах суворого та особливого режиму, зокрема, у Пермі-36 (Кучино), яке стало його Голгофою. Його шлях був постійним фізичним та психологічним катуванням, але Дух його залишався вільним і незламним.

_______________________________________________

Смерть (Мученицька Кончина)

Спочинок у Вічності.

Загинув 4 вересня 1985 року в камері-одиночці в таборі Перм-36, ймовірно, внаслідок виснаження після сухого голодування — акту фінального духовного протесту. 

Його смерть стала не кінцем, а найвищим Свідченням про його непохитну вірність. 

Його тіло було повернено до України у 1989 році.

Свіча, що горіла в темряві

символ незламної надії у найтемніший час

Тип Канонізації: Сповідник Слова та Мученик за Гідність

У контексті Громадянського Прославлення, що здійснюється The Grace Icon Foundation, ми пропонуємо визначати духовний чин Василя Стуса як Сповідника Слова (того, хто свідомо прийняв страждання за свої переконання) із ознаками Мученика (того, хто прийняв смерть внаслідок цих страждань).

Формула Прославлення:

Ми проголошуємо: Святий Сповідник Василь Стус, Свіча, що горіла в темряві.

Канонізований Правдою, а не Владою: Його святість підтверджена не церковними чи світськими інститутами, а правдою його життя та нетлінністю Слова. Він став Свідком Істини, чий подвиг випереджає формальні процедури.

Нетління Слова: Його тіло зазнало наруги і було знищене тоталітарним режимом, але його поезія та Дух не зітліли. У цьому сенсі, його Слово є його вічними Мощами.

Духовний Чин: Стуса слід вшановувати як Святого Сповідника, бо він не просто загинув, а свідомо обрав Голгофу — його смерть стала фінальним, найвищим актом Сповідництва. Його іконографічний образ символізує Свічу, що горіла в темряві, — символ незламної надії у найтемніший час.

День вшанування: 4 вересня (день його смерті, 1985 р.)

Тип пам’яті: День Світлого Стояння

🕊️ Тропар Св. Сповіднику Василю Стусу

(глас 4)

Світлом слова Ти переміг темряву,

спалений не вогнем, а правдою.

У тиші таборів Ти став голосом народу,

що не мовкне крізь час і страх.

Молися за нас, Свічо Непогасна,

щоб ми не зрадили Світло, яке Ти беріг.

🌿 Кондак Св. Сповіднику Василю Стусу

(глас 2)

Ти стояв, коли світ упав,

і Твоя поезія стала хрестом Твого стояння.

Не мечем, а словом Ти переміг неправду,

і тепер Твоє ім’я — тихе сяйво свободи.

Молися, щоб ми навчилися

думати серцем і стояти у світлі.

“Народе мій, до тебе я ще верну...”

— Василь Стус

🕊️ Суть та Місія

Проєкт "Народної Канонізації" — це мистецько-філософське та громадянсько-релігійне дослідження, що постає як відповідь на внутрішню потребу нації у моральному та духовному прославленні своїх героїв-сповідників XX–XXI століть.

Ми виходимо з переконання, що народне сумління випереджає інституційні процеси. Наша мета — не замінити офіційну церковну Канонізацію (яка вимагає часу та формальних процедур), а зафіксувати та увічнити Громадянське Прославлення — акт, де правда, жертовність і слово особистості вже є підставою для вічного шанування.

🛡️ Декларація Творця

Цей ресурс є Свідченням, а не офіційним церковним документом.

Канонізований не владою, а Правдою: Ми проголошуємо святість тих, хто був замучений чи ігнорований владою (як світською, так і часто церковною), тому що їхній подвиг був добровільним мучеництвом за свободу Духа і Слова.

Слово не зітліло: Ми зосереджуємося на Духовній Спадщині (Житіє, Заповіти, Свідчення), а не на необхідності мощей, підтверджуючи, що тіло мученика може бути знищене, але його слово та правда є нетлінними.

Мета: Вшанування, увічнення пам'яті та створення нових моральних і духовних орієнтирів для нації.

🌗 Формула Повернення Світла

Ми розглядаємо місце мучеництва як енергетичний розрив, де темна влада намагається зловживати сакральною енергією жертви. 

Наш проєкт здійснює духовну реституцію: 

через Громадянське Прославлення ми перенаправляємо Світло мучеників з місця злочину у простір пам'яті та молитви. 

Ми не освячуємо землю катів — ми визволяємо святість, залишаючи на місці злочину лише його темряву.

__

✍️ Робота над проєктом триває

Маніфест. Анна Півторак Костюк (Мистецтвознавець-Експерт).

The Grace Icon Foundation 22.10.2025