Володимир Івасюк – український композитор та виконавець, автор легендарної пісні «Червона рута».Благодійний фонд Вадима Столара
Володимир Івасюк – український композитор та виконавець, автор легендарної пісні «Червона рута», музикант-мультиінструменталіст, Герой України, один з основоположників української естрадної музики.
Сьогодні розповідаємо про видатного композитора у нашій постійній рубриці "Знай своїх, твоїх і наших".
Музикант народився 4 березня 1949 року в місті Кіцмань Чернівецької області в родині учителів.
У 1956–1966 роках навчався в Кіцманській середній школі.
Восени 1964 р. у школі створив свій перший ансамбль «Буковинка», який став дуже популярним. Його називали радянським Beatles.
1963 закінчив Кіцманську музичну школу. Влітку вступив до Київської музичної десятирічки імені Миколи Лисенка за спеціальністю альт.
1966 року разом із сім'єю переїхав до Чернівців. Вступив до Чернівецького державного медичного інституту, але першого ж дня його відрахували за випадок з пам'ятником Леніна (напередодні, за два місяці до закінчення школи, Івасюк з однокласниками випадково скинули бюст Леніна у Кіцмані).
1967 року поновив навчання в медичному інституті. Там став учасником самодіяльного ансамблю пісні й танцю «Трембіта», у якому грав на скрипці.
1968 року в телепрограмі українського телебачення «Камертон доброго настрою» разом з ансамблем «Карпати» виконав пісню «Я піду в далекі гори».
🎤У 1970 році Володимир Івасюк написав пісню, яку потім буде слухати та співати не одне покоління – «Червона рута». Твір був визнаний найкращою піснею 1971 року. До речі, цю пісню Івасюк написав, коли йому було лише 21 рік.
Згодом «Червону руту» співав ансамбль «Смерічка», солістами якого були Назарій Яремчук, Василь Зінкевич, Марія Ісак.
🎬1971 року в Карпатах було знято перший український музичний фільм – культова «Червона рута», в якому головні ролі виконали Софія Ротару та Василь Зінкевич.
Пісня «Червона рута» увійшла до двадцятки переможниць першого всесоюзного фестивалю «Пісня-71».
1972 року Івасюк переїхав до Львова. Там навчався в медичному інституті й розпочав студії у консерваторії на підготовчому відділенні.
У 1974–1975 роках працював над музикою до вистави «Прапороносці» за однойменним романом Олеся Гончара.
18 травня 1979 року Володимира знайшли повішеним у Брюховицькому лісі під Львовом. Офіційна радянська версія – самогубство – викликала сумнів громадськості як того часу, так і тепер. Відповідно до неофіційної версії, смерть Івасюка – це вбивство, здійснене органами КДБ за наказом вищого керівництва СРСР.
Видатний українець, який прожив лише 30 років, за своє коротке життя написав 107 пісень, 53 інструментальні твори, створив музику до кількох спектаклів.
Українці завжди пам'ятатимуть легендарного композитора Володимира Івасюка й співатимуть його безсмертних пісень, які стали символом самобутності та відродження Української держави.
