Зінченко Олексій Володимирович

Зінченко Олексій Володимирович - начальник 73-го морського центру спеціального призначення Військово-Морських Сил Збройних Сил України, капітан 1-го рангу (посмертно).

Народився 24 березня 1977 року в селі Ясне Мелітопольського району Запорізької області. Через деякий час родина переїхала до Черкаської області. У 1994 році закінчив загальноосвітню школу села Кам‘яний Брід Лисянського району Черкаської області.

16 липня 1994 року Гагарінським районним військовим комісаріатом міста Севастополь призваний на військову службу до лав Збройних Сил України. 27 серпня 1994 року прийняв Військову присягу на вірність народу України. У червні 1999 року закінчив Севастопольський військово-морський інститут.

З червня 1999 року по квітень 2002 року проходив службу на посаді командира групи мінування - водолазного спеціаліста загону підводного мінування, з квітня 2002 року по грудень 2003 року - заступник командира загону підводного мінування - водолазний спеціаліст, з грудня 2003 року по червень 2004 року - заступник командира загону спеціальних операції - водолазний спеціаліст, з червня 2004 року по жовтень 2005 року - командир загону спеціальних операції - водолазний спеціаліст 73-го морського центру спеціального призначення Військово-Морських Сил Збройних Сил України (військова частина А1594, місто Очаків Миколаївської області).

З жовтня 2005 року по лютий 2007 року - офіцер групи слухачів закордонних військових навчальних закладів (Командно-штабна академія Бундесверу Федеративної Республіки Німеччини) 2-го центру миротворчого персоналу та офіцерів міжнародних штабних елементів (центрів).

З лютого 2007 року по листопад 2010 року - заступник начальника 73-го морського центру спеціального призначення з водолазної підготовки - старший водолазний спеціаліст, з листопада 2010 року по жовтень 2012 року - заступник начальника 73-го морського центру спеціального призначення з водолазної підготовки, з жовтня 2012 року - начальник 73-го морського центру спеціального призначення Військово-Морських Сил Збройних Сил України (військова частина А1594, місто Очаків Миколаївської області).

З весни 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.

16 серпня 2014 року під час виконання бойового завдання в районі селища міського типу Старобешеве Донецької області розвідувальна група спеціального призначення під командуванням капітана 2-го рангу Зінченко потрапила під обстріл російсько-терористичних угрупувань з реактивних систем залпового вогню БМ-21 «Град». Внаслідок обстрілу загинув матрос Корнафель, а капітан 2-го рангу Зінченко отримав тяжкі поранення, від яких помер 17 серпня 2014 року.

20 серпня 2014 року похований на кладовищі села Кам‘яний Брід Лисянського району Черкаської області.

Залишились дружина, дві доньки та мати.

19 серпня 2014 року наказом Міністра оборони України №473 капітану 2-го рангу Зінченко Олексію Володимировичу присвоєно військове звання капітан 1-го рангу (посмертно).

9 травня 2015 року в селі Кам‘яний Брід Лисянського району на фасаді будівлі загальноосвітньої школи (вулиця Шкільна, 1), де навчався Олексій Зінченко, йому відкрито меморіальну дошку.

17 лютого 2016 року розпорядженням міського голови міста Очаків №21 перейменовано вулицю Чижикова на вулицю Зінченко Олексія.

Нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (08.09.2014; посмертно), медаллю «За бездоганну службу» ІІІ ступеня (02.07.2009), медалями.

Книга пам'яті полеглих за Україну

Проект «Украинский мемориал»

Невиплакані сльози України