Зюзь Володимир Іванович

Володимир Іванович Зюзь ("Дід") народився 25 квітня 1948 року в м.Брест, батько його був військовим. Проживав у с.Осипенко Бердянського району Запорізької області. 

Після школи Володимир закінчив машинобу­дівний технікум. В армії служив у десантних військах. Потім працював на заводі «Південгідромаш». У 90-ті роки, коли промис­ловість розвалювалася, зайнявся постачаннями продовольства. Для цього переїхав до с.Осипенко, де жили його бабуся і дідусь.

Волонтер батальйону територіальної оборони «Айдар» Зброй­них Сил України. Член Бердянської районної організації ВО «Сво­бода» з 2010 року. Брав активну участь у житті партії, відразу після виборів президента 2014 року, незважаючи на 66-річний вік, зго­лосився на війну добровольцем.

Під час оточення Луганська силами АТО на їх відділення йшли 8 танків, два з них були підбиті, інші відвернули й пішли в бік. Командир батальйону та його заступники були поранені. В. І. Зюзь сказав товаришам, щоб вони відходили, а він їх прикриє. Потім позицію накрило залпом з РСЗВ «Град», внаслідок чого боєць заги­нув 14 серпня 2014 року.

Похований В. І. Зюзь у с. Осипенко Бердянського району.

Залишились дружина та донька.

Нагороджений Почесним орденом м. Бердянськ (посмертно).

Нагороджений орденом «За заслуги перед Запорізьким краєм» третього ступеня (посмертно).

14 серпня 2015 року в с. Осипенко відбулося урочисте відкрит­тя меморіальної дошки загиблому воїну АТО, добровольцю бата­льйону територіальної оборони «Айдар» В. Зюзю.

На восьмій сесії Бердянської міської ради 18 лютого 2016 року прийнято рішення про присвоєння звання “Почесний громадянин міста Бердянська” (посмертно).

Книга пам'яті полеглих за Україну

Невиплакані сльози України

До річниці загибелі Володимира Зюзя