«А що ти робив під час Війни?» Ганна Колеснікова
«…Правда в тому, що немає ніяких спеціальних людей народжених для війни. Три чверті людей в формі ще нещодавно були цивільними.
У кожного своя біографія, тилове життя та сімейна історія. Хай вас не вводить в оману наша форма. Вона може бути на кожному.
У наших обличчях мало епічності.
Коли про цю війну почнуть знімати фільми, ми не пройдемо кастинг навіть на масовку. Нас зіграють інші, а ми сидячі в залі будемо обговорювати неточності сюжету.
Просто нам випало жити в самий суб'єктивний період історії власної Країни. Підсумок нашої війни визначить правила, за якими буде жити континент. І ці правила «переписують» люди, з якими раніше ви з ходили одними вулицями.
Армія подарувала можливість стати частиною чогось більшого. Частиною історії, яку будуть вивчати. Частиною процесу, про який напишуть книги. Армія дає можливість бути соавтором подій які змінять поняття про добро та зло…
«А що ти робив під час Війни?»
Напевно, таким буде головне питання нашого майбутнього. І навіть якщо ви не будете його собі ставити - скоріш за все, вам його поставлять ваші діти. Одні наші друзі стануть вулицями, інші пам'ятниками. Треті напишуть мемуари, де будуть фігурувати ті самі нотатки на полях, які вони зробили раніше.
Прийдешні покоління обов'язково будуть нас робити великими - аби ми відповідали маштабу тих подій. Але ті, хто живуть одночасно з нами, знають правду. Ми нічим від вас не відрізняємось. Ми такі самі як ви.»
ТЕКСТ НЕ МІЙ, АЛЕ ДУЖЕ БЛИЗЬКИЙ
