Халайло Володимир

Завтра, 31 березня ми прощатимемось з Вовою. Колона вирушить із Обухова о 9.30 зробить коло вздовж набережної - до Церкви ікони Божої Матері у м. Українка, Обухівського району, Київської області. Заупокійну панахиду проведе отець Михаїл об 11.00. Точна адреса за посиланням 

https://maps.app.goo.gl/JckfTQkHBc9DjrJd7. ;

Далі траурна процесія вирушить на кладовище. Після похорон помінальний обід. 

Разом з тим, особисто мені дуже важливо виконати останнє побажання Вови як невиправного оптиміста - провести прощальну зустріч друзів, приятелів, знайомих, колег (УСІХ хто знав чи зустрічав Вову), підключити до дійства друзів із-за кордону, щоб обговорити найяскравіші моменти, пов’язані з ним, які ми пам’ятатимемо завжди. 

Отже буду рада бачити також усіх ще й в суботу о 18:00 на прощальній вечірці Вови. 

Де: у Києві, місце повідомлю трішки згодом.

Ганна Колеснікова

Друзі, дякую всім за підтримку. Мені поки не вистачає сил написати що ця втрата означає особисто для мене. Але ви й так всі знаєте, що останні 2,5 роки він був моє все. 

З першого дня повномасштабного вторгнення ми з Вовою воювали разом і не раз обговорювали, що це війна, і будь-кого з нас може не стати. Мені здавалось , що я більш гідно сприйму це. Але я оказалась слабшою. Сподіваюсь він мене пробачить за це.

Стосовно похорон, остаточну інформацію надам завтра. Орієнтовно Українка , п‘ятниця. 

І найголовніше , Вова не хотів щоб на його похоронах було багато сліз і грала Пливе Кача. Він хотів щоб всі його друзі з різноманітних галузей - IT, муай-тай, Що Де Коли, військові і т.д. зібрались на прощальну вечірку, пили коктейлі, згадували приємні моменти і грала пісня Highway to Hell! Друзів із-за кордону я намагатимусь підключити он-лайн до цього дійства. 

Тіло буде кремовано. Це також його бажання.

Ганна Колеснікова

UPD. Попрощатись з Вовою можна завтра, інформаці на його сторінці, я також поширив її на своїй. 

Дуже сумна новина. Наш друг і колега Volodymyr Halaiko загинув під Бахмутом. Вова - один з найрозумніших людей кого я знаю. Він почав готувати себе до війни одним з перших, і скільки я з ним спілкувався - ніколи не жалівся на долю. "Війна як війна", казав він. Хоробрий, завжди усміхнений, людяний.

Ми не забудемо.

Герї не вмирають.

Підтримати рідних Вови можна скинувши кошти на картку його тата. Я не хочу оприлюднювати номер у відкритому пості фб, пішить у приватні повідомлення - надам.

Олексій Кісельов

Мій найкращій друг! Я вдячна тобі за всі спільні спогади та за роки підтримки та дружби! 

Вічна пам'ять тобі, герою 🖤 

...а фото з рідними завжди нерізкі...

Катерина Вінник