Йосип Шмулевич Бухбіндер

Народився в містечку Черняхів Житомирської області (нині смт Черняхів), де у 1923 р. закінчив єврейську школу робітничої молоді. У 1925-1929 рр. навчався в Одеському єврейському педтехнікумі, у 1935 р. закінчив історичний факультет єврейського сектора Київського педагогічного інституту. Професійно літературною діяльністю почав займатися у 1930-і роки,  працюючи на посаді літпрацівника у республіканській їдишомовній газеті דער שטערן‎ («Зірка»).

Під час Другої світової війни перебував в евакуації в Уфі, працював в Укрлітфонді. У післявоєнні роки опікувався організаційними справами єврейської секції СПУ, за завданням Єврейського антифашистського комітету писав нариси про відбудову народного господарства УРСР.

24 січня 1951 р. за звинуваченням у єврейському націоналізмі був виключений із СПУ, а за 2 дні заарештований. Засуджений до 10-ти років виправно-трудових робіт. Певний час перебував в одній камері з митрополитом Йосипом Сліпим, про якого написав у своїх спогадах. У 1954 р. Йосипа Бухбіндера звільнили, але звинувачення в антирадянській націоналістичній діяльності було знято лише в січні 1957 р., після амністії. Помер письменник у 1993 р. у Києві.

В архіві Йосипа Бухбіндера представлено понад 2000 одиниць зберігання: рукописи, документи, фотографії, листи.

Найбільшу цінність становлять, безперечно, рукописи поетичних і прозових творів. Це романи: אינצווייען אפ דער יאכטע («Всередині яхти», 1966–1967 рр.),)  אייניקע בלעטלעך פון מיין טאָג-בוך (עמאנויל דערציילט («Деякі сторінки з мого щоденника (Емануїл оповідає…)», без дати),  повісті: בלעטלעך פון מיין טאגבוך («Сторінки мого щоденника», оригінал та переклад на російську мову, без дати), צווישן כוואליעס («Поміж хвилями», оригінал та переклад на українську мову, 1970 р.), підготовчі матеріали до них, а також понад 300 віршів та їх перекладів на російську та українську мови. Особливу цінність мають «Сторінки мого щоденника», які є чи не єдиними щоденниками про ГУЛАГ, написаними їдишем.

Деякі твори представлені в кількох варіантах. Було б цікаво порівняти ці рукописи з друкованими версіями, щоб встановити ступінь редакторського втручання в авторський текст. Отже, творча спадщина Й.Бухбіндера чекає на детальне опрацювання літературознавцями.

В архіві Й.Бухбіндера представлено близько 50 фотографій письменника, членів його родини та інших осіб. Більшість світлин не підписані, тому складно їх датувати та визначити зображених на них людей. Отже, фотоархів потребує ґрунтовного дослідження.

Науковців, що вивчають історію сталінської «боротьби з космополітизмом», можуть зацікавити документи Йосипа Бухбіндера та членів його родини, зокрема повідомлення Прокуратури та Верховного Суду СРСР про амністію (1954 р.), довідка про реабілітацію та зняття судимості (1957 р.), витяг із протоколу засідання СП СРСР про підтвердження творчого стажу (1968 р.), архівні довідки МВС КазРСР (1991 р.).

Листування Й.Бухбіндера. В архіві зберігаються понад 200 листів, листівок і телеграм за 1941–1993 рр., частина з них не датована. Варті уваги листи, в яких висвітлено події часів Другої світової війни (евакуацію цивільного населення з Києва до Уфи, відбудову Києва після його визволення).  Листування Й.Бухбіндера з колегами-літераторами становить неабияку цінність для дослідників історії радянської їдишомовної літератури. Серед найактивніших кореспондентів фондоутворювача – А.Вергеліс, О.Лізен, родичі І.Кіпніса та І.Фефера, перекладачі творів Й.Бухбіндера на російську мову Є.Аксельрод та М.Вайнер.

В архіві також представлевлено  матеріали, що висвітлюють діяльність Спілки письменників УРСР: клопотання правління СПУ про поновлення членства Й.Бухбіндера (1957 р.), про поновлення його на посаді заввідділом музею (1966 р.), запрошення на зустріч українських та єврейських письменників (1967 р.) тощо.